Інженер

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сабж на фоні чистого неба

Інженер (франц. ingénieur, від латин. ingenium — здатність, винахідливість), фахівець з вищою технічною освітою.

Спочатку — назва осіб, як правило, військових фахівців, що управляли військовими машинами.

За твердженням Луркморе.ру - вірна політкоректна назва інженера - афророзробник [1]


Давня історія[ред.]

Поняття цивільний інженер з'явилося в 16 ст в Голандії стосовно будівельників мостів та доріг, потім в Англії, інших країнах. Тоді це були високооплачувані фахівці, їх було мало, і розбиратися вони мали мало не у всіх технічних галузях.

Перші навчальні заклади для підготовки Інженерів були створені

  • в 17 ст в Данії,
  • в 18 ст — у Великобританії, Франції, Німеччині, Австрії
  • У Росії перша інженерна школа заснована Петром I в 1712 в Москві.
  • У Петербурзі були відкриті Гірське училище, прирівняне до академій (1773), Інститут інженерів шляхів сполучення (1809), Училище цивільних інженерів (1832, з 1882 — Інститут цивільних інженерів), Інженерна академія (1855)
  • З 19 ст за кордоном стали розрізняти інженерів-практиків, себто, професійних інженерів (по суті фахівців, що мали кваліфікацію техніка), і дипломованих інженерів, що здобули вищу технічну освіту
Інженер?! Цей інтелект, що відкрито
світиться; цей вільний та
необразливий гумор; ця полегкість та широта
думки; невимушеність перемикання
із однієї інженерної галузі на іншу
і взагалі - від техніки на суспільство,
на мистецтво. За цим - оце виховання,
вишуканість смаків; гарна мова, плавно узгоджена
і без смітних слівців; у
одного - трішки музики, у іншого -
трішки живопису; і завжди у всіх -
духовний відбиток на обличчі...

Це, аноне, не про тебе;
це - про ІНЖЕНЕРА!

Підготовка Інженера[ред.]

здійснюється у різного типу та профілю вищих навчальних закладах Вишах

Основна стаття Інженер/Інкубатори

Так, раніше в Тій Країні інженерів готували по наступних галузях технічної освіти:

  • геологічна
  • гірська
  • енергетична
  • металургійна
  • машинобудівна
  • приладобудівна
  • радіоелектронна
  • лісоіженерна
  • хіміко-технологічна
  • технологічна
  • будівельна
  • геодезична
  • гідрометеорологічна
  • транспортна
  • інженерно-економічна

Новітня історія[ред.]

Наприклад, у 1971 в радянській системі вищої технічної освіти - понад 230 інженерних спеціальностей і 360 спеціалізацій. Науково-технічний прогрес зумовив необхідність підготовки І. комплексних профілів — І.-физик, І.-математик і ін.

Учбовий план кожної інженерної спеціальності був розрахований на 5—6 років і складається з трьох циклів навчальних дисциплін:

  • загальнонаукових — вища математика, фізика, хімія, політична економія, марксистсько-ленінська філософія, науковий комунізм, історія КПРС, іноземна мова тощо
  • загальноінженерних — теоретична механіка, деталі машин, теорія механізмів і машин накреслювальна геометрія і креслення, технологія металів, матеріалознавство, опір матеріалів, електротехніка, гідравліка, теплотехніка, техніка безпеки, економіка і організація виробництва, обчислювальна техніка, тощо
  • спеціальних — залежно від спеціальності і спеціалізації (наприклад, для інженерної геодезії профілюють є геодезія, вища геодезія, інженерна геодезія, інженерне дослідження, фотограмметрія, практична астрономія і картографія і ін.).
  • Загальнонаукові і загальноінженерні дисципліни забезпечують підготовку фахівців широкого профілю, загальноспеціальні дисципліни (наприклад, теорія технологічних процесів, теорія розрахунку і конструювання машин і приладів і ін.) закладають наукові основи спеціальної підготовки майбутнього інженера
Просто мрія...

Загальнонженерна підготовка, як правило, здійснюється на молодших курсах, спеціальна — на 3—5 курсах. В процесі вчення майбутні інженери виконують ряд розрахунково-графічних і учбово-дослідницьких робіт і курсових проектів, проходят учбову і виробничу практику. Випускники технічних вишів захищають дипломний проект, складають державні іспити і отримують кваліфікацію інженера (відповідно до вибраної спеціальності — механіка, електрика, технолога, економіста і ін.), по науковому рівню еквівалентну кваліфікації яка присвоюється випускникам вищих технічних учбових закладів США, Великобританії, Франції і ін. країн, що захистили дисертаційну роботу на здобуття 2-ої професійної академічної ступені, наприклад магістра наук.

Для порівняння[ред.]

У 1971 на інженерних спеціальностях у вузах СРСР навчалися близько 3 млн. чол. Випуск інженерів у СРСР і США (у тис. чол.) склав відповідно:

  • у 1950 — 37 і 61,
  • в 1960 — 120 і 43,
  • в 1965 — 170 і 41,
  • в 1970 — 257 і 50. [2]
У пам'яті народній

Сьогодні, чи як стати інженером[ред.]

Не зважаючи на інтелект, безсонні ночі над підручниками, кропітку працю, заробітки інженера викликали у всі часи жалість і лулзи оточуючих.

Так, в 1970-і зарплата інженера була 110 крб., а пара жіночих чобіт коштувала 120.

Гарячі 1990-і довели, що місце інженера - на базарі торгувати шкарпетками, але поступово навіть у цій державі зрозуміли, що без інженера - ну ніяк.

Справа у тому, аноне, що єдиний Творець нанотехнологій в Природі - це інженер.

Не дивлячись, що інженера вирізняє світлий розум і значний інтелект, реалії УРЖ абсолютно можуть вибивати його з життєвої колії.

Основний висновок: Інженер може стати ким завгодно, а от навпаки - ЗАСЬ! Це Вам підтвердить і Отаман Вочевидячки.

Якщо, аноне, ти все-таки вирішив податися в інженери - тобі дорога в один з інкубаторів.