Інженер/Інкубатори

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Під інженер-інкубаторами ми маємо на увазі Виші, які готують інженерів.

Основні статті, як Ви зрозуміли

Щоби стати інженером, слід вступити до одного з технічних вишів, що цих таки інженерів готують.

Себто, анон з розряду школоти має перейти до розряду студентів.


Як це відбувається[ред.]

Слід зауважити: сам факт отримання диплома (байдуже: бакалавра, магістра, хоч Папи Римського) із учорошнього студента інженера автоматично не робить.

Вчорашній школяр, залишаючись глибоко в душі тим самим школярем, до інженерного вишу потрапляє по-різному

  • За покликанням серця і розуму
  • Сплю і бачу: нанотехнології - ЦЕ МОЄ!
  • Школу скінчив, батьки не депутати, а кудись вступати потрібно
  • Однокласник ТУДИ вступає теж
  • Що я буду робити у цьому селі? Сапати буряк? Вперед до Вишу!!
  • А в армію щось не дуже хочеться (військова кафедра, і таке інше...)
  • Дід був інженером, татко інженер, ну і...
  • Я така симпотна діваха, а кругом одні рагулі
  • З медінституту точно на цій сесії випруть... Що, знов у село на трактор??
  • Отримаю хоч який диплом, а далі як масть піде...

У 2010[ред.]

Згідно з результатами соціологічного дослідження

  • перше місце посів Київський політехнічний інститут
  • На другому - Університет ім. Т. Шевченка
  • а на третьому - Київський економічний університет ім. Вадима Гетьмана (тут НЕ готують інженерів)

Рейтинг «Компас-2010» було складено на основі опитувань трьох категорій респондентів: 363 експерти, 990 працедавців і 1150 студентів. Попри те, що найчисельнішою є група «споживачів» освіти, їхні уподобання мали найменшу вагу - 10%. Працедавцям у загальному рейтингу було віддано 31%, експертам - 29%. Ще 30% балів надавалося за рівень співпраці ВНЗ і компаній-працедавців.

До уваги укладачів рейтингу увійшли 5 напрямків:

  • бізнес/економічні спеціальності,
  • правознавство,
  • інженерні/технічні спеціальності,
  • інформаційні технології,
  • архітектура/будівництво.

Перші дві категорії, як зрозуміло, до інженерних не відносяться

Учасниками рейтингу стали 234 вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівня акредитації. Крім загального рейтингу, до «Компас-2010» також входить регіональний рейтинг і рейтинг за спеціальностями.

ТОП-5 вишів України за результатами загального рейтингу «Компас-2010»: http://news.tochka.net/ua/44360-top-5-vuzov-ukrainy

  • 1. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» - 87 балів.
  • 2. Київський національний університет імені Т. Шевченка - 80 балів.
  • 3. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана - 51 бал.
  • 4. Національний університет «Києво-Могилянська академія» - 47 балів
  • Національний університет «Львівська політехніка» - 45 балів
  • 5. Донецький національний технічний університет - 40 балів
  • Київський національний університет будівництва та архітектури - 38 балів,

отже, виші, що готують інженерів (жирним у списку) в Україні - на перших місцях рейтингу вишів України

На прикладі ФІОТ КПІ[ред.]

Підготовка фахівців фінансується: за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів — за державним замовленням; за рахунок коштів юридичних осіб; за рахунок коштів фізичних осіб; за рахунок пільгових довгострокових кредитів.

Підготовка фахівців проводиться в два етапи. На першому етапі, після 4-х років навчання, випускник отримує диплом бакалавра про базову вищу освіту за вибраними напрямками: комп'ютерна інженерія; комп'ютеризовані системи, автоматика i управління; комп'ютерні науки (денна форма навчання та форма навчання без відриву від виробництва).

На другому етапі бакалаврам, за їх бажанням, надається можливість продовжити навчання і через 1,5 роки захистити диплом інженера за вибраною спеціальністю: комп'ютерні системи та мережі; гнучкі комп'ютеризовані системи та робототехніка; інформаційні управляючі системи та технології; системи управління i автоматики (денна форма навчання та форма навчання без відриву від виробництва).

Бакалаври, які виявили бажання і здібності до наукової діяльності, через 2 роки підготовки можуть отримати кваліфікацію магістра за відповідною спеціальністю (денна форма навчання) і одержати диплом державного зразка.

Подальша наукова діяльність випускників здійснюється через аспірантуру та докторантуру на базі наукових досліджень окремих підрозділів.

Студенти денної форми навчання, за своїм бажанням, після четвертого курсу (паралельно з основною спеціальністю) можуть отримати за 2 роки (вечірня або заочна форми навчання за контрактом) другу освіту (економічну — на факультеті менеджменту та маркетингу НТУУ «КПІ» або фінансову — в міжнародному університеті фінансів при НТУУ «КПІ»). Друга освіта дозволяє їм більш глибоко, на сучасному рівні, вивчити об'єкти інформатизації, з якими наші випускники зустрінуться в своїй виробничій діяльності. Це, в свою чергу, якісно підвищує конкурентну спроможність наших випусників на ринку праці.

Бажаючі студенти можуть також отримати другу освіту (за Договором) перекладача з англійської, німецької та з інших мов — на факультеті лінгвістики НТУУ «КПІ»

Студенти-хлопці, починаючи з 2-го курсу, за своїм бажанням, після кваліфікаційного тестування навчаються в Військовому інституті НТУУ «КПІ», де одержують військову інженерну спеціальність з присвоюванням звання офіцера запасу.

На факультеті успішно працює філіал університетського підготовчого відділення, на якому щорічно навчаються за Договорами до 300 абітурієнтів з різних шкіл і навчальних закладів м. Києва та області. [1]

А що після отримання диплома?[ред.]

Якщо юний перспективний інженер не хоче після закінчення вишу отримати почесну посаду "старший-куди-пошлють", і займатися переносом паперів до ксераксу і від прінтера, чи, скажімо, загинанням дротика у формі інтегралу та виловлювання дівайсом гаєчок з масла - слід задуматися над перспективами.

А саме. Кожен інженер мріє, і мусить стати розробником - себто таким фахівцем, у якого в голові вирують не лАйна, а свіжі технічні ідеї, а кваліфікація дозволяє втілити ідеї в метал (заклепати дівайс, прогу, чи інший продукт з практичною цінністю).

З цією метою студент - майбутній інженер - ще на етапі навчання, на курсі 2-3, знаходить затишненьку фірмочку, де його ж викладачі пропадають після лекцій, і там з головою поринає у нанотехнології.