Бійцівський Клуб
Бійцівський клуб — Книга й знятий по книзі фільм американського письменника з українськими корнями Чака Палагнюка (Chuck Palahniuk, за американським прочитанням Чак Паланік). З часу виходу фільму він сперечається за звання КРАЩОГО ФІЛЬМУ ЕВА.
Зміст
Роман[ред.]
Був написаний у 1996 році, і це був першим романом письменника. Книга була перекладена майже на все мови світу, в Україні була перекладена і видана видавництвом «Фоліо» більше ніж через десять років після написання, аж у 2007. Кажуть, що переклад є кращим за оригінал, бо позбавлений багатьох фейлів початкового письменника. Відрізняється від фільма значно більшою кількістю рецептів вибухівок, а також ширше розвернутим сюжетом. Зазвичай це перша книжка автора, яку читають у нашій країні, і зазвичай піля перегляду фільму, але повірте, старий Чак написав і інші, можливо не такі епічні, але классні книжки.
Фільм[ред.]
|
{{#if: | [[Категорія:{{{cat}}}]] }}
Фільм називають феноменом сучасної поп-культури, і це й не дивно, адже як фільм про довбойоба-шизофреника з уявними друзями, який стає попульрним через те, ще б'є пику і собі і іншим може викликати таку кількість ненависті і любові? Особливо це тим, що комерційно фільм не виправдався[1], але й сьогодні, більше ніж через 10 років після його виходу, велика кількість чоловіків називає його своїм улюбленим фільмом. Спробуємо вичленити усі причини такої популярності фільму.
Персонажі[ред.]
Оповідач (The Narrator) - Головний Герой, ім'я якого не розкривається жодного разу, усі називають його або одним з вигаданих ним самим імен, або Тайлером Дерденом.
Тайлер Дерден (Tyler Durden) - Бред Піт, няшка і улюбелений персонаж говнарів. Проповідує відмову від усього, що робить людей "потреблядями" і перетворення на дикунів.
Марла Сінгер (Marla Singer) - жінка, через яку усе навколо так і відбувається. Через неї Оповідач перестав отримувати задоволення від відвідування клубів взаємодопомоги, з'їхав з глузду остаточно і породив Тайлера.
Усі інші персонажі нецікаві і не гідні окремого згадування.
Сюжет[ред.]
Оповідач проживає своє нікчемне життя у ролі офісного планктону в невизначеній, але "дуже великій" автомобільній компанії. Страждає безсонням і постійно і шукає порятунку від нього слухаючи сльози у спеціальних клубах взаємної підтримки невиліковно хворих. Час від часу шеф відправляє його у командирування, через якусь аварію з причини заводської несправності автівки, а він має визначити, чи є сенс повертати модель на допрацювання. Саме під час повернення з одного такого командирування він і з'їжджає з глузду остаточно, що визначається початком дружби з уявним другом Тайлером Дерденом. Після цього він РАПТОВО втрачає квартиру, яка була винесена вибухом. За склянкою пива він прохає Тайлера пустити його переночувати, і той погоджується, але робить зворотнє прохання - дати Тайлеру по пиці. І так це їм сподобалося, що вони організовують підпільний бійцівський клуб, у якому увесь такий офісний планктон має змогу начистити один одному обличчя. Крім того Тайлер постійно промиває мізки Оповідачу у покинутому будинку на Пейпер стріт (Paper Street). Пізніше Тайлер починає створювати власну армію, яка займається дрібним тероризмом (у книзі однією з жертв цього тероризму є шеф оповідача), доки одного дня Тайлер не зникає. Оповідач починає розшукувати його по усій країні і виявляється, що країні давно прийшов ПОВНИЙ ПИЗДЕЦЬ і кожен перший офіціянт, клерк чи інше бидло вже є членом якогось місцевого клубу і анальним рабом Тайлера. Коли він нарешті розуміє, що Тайлер - це і є він сам, він намагається стати героєм, але це йому не вдається, проте вдається вбити самого Тайлера. В останніх кадрах показують чпо падаючі будинки.
ах так, трохи не забув, усе через жінку.
Сюжет TL;DR[ред.]
ГГ - шизофреник з уявним другом, з яким вони філософствують, б'ються і вчать битися багатьох інших людей у так званому "Бійцівському клубі". Коли уся країна виявляється втягненою у це, Тайлер перетворює найсильніших бійців на свою власну армію, жоден з бійців якої не має імені, з якою він малює пилаючі смайлики на, відрізає яйця голові поліції, підриває будинки, одним словом, розважається. Коли Оповідач розуміє, що Тайлер - його вигаданий друг, він стріляє собі у голову, але рятується, бо куля не задіває мозок, хоч Тайлер після цього не виживає. Закінчується усе це повним хаосом на вулицях Америки.
Цитати[ред.]
У фільмі надзвичайно велика кількість копіпаст на тему того, що увесь наш світ гниє, усі ми є рабами сучасного світу і на тему як створити вибухівку. ось деяки з них:
Тайлер цілує руку Оповідачу {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Самовдосконалення - це онанізм. Ось самознищення... {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Тайлер - Ти знаєш що таке Дюве? {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Я мрію про день, коли я зможу побігати з коп'єм за тваринами у джунглях, що колись були розвалинами Нью-Йоркського центру торгівлі. {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
- Ви знаєте що змішавши бензин з апельсиновим соком можна отримати напалм? {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Це - твоє життя. Гарне до останньої краплі. {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Лише після катастрофи ми можемо воскреснути {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Ти не прекрасиний і ти не унікальний. Ти - та сама органічна субстанція, як і усе інше навкруги {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Ти - це не твоя сумка {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Обирате роботу. Обирате кар'єру. Обирате сім'ю. Обирате кляте телебачення. Обирате пральні машину, автівки, аудіо-плеєри, електричні відкривачки. Обирате міцне здоров'я, низький рівень холестерину, вігідне страхування. Обирате іпотеку з постійним відсотком. Обирате собі будинки, обирате друзів. Обирате одяг і інший багаж. Обирате діловий костюм і йдіть на роботу в одну з клятих фабрик. Робіть усе самі, а потім дивуйся одного недільного ранку, ким же в біса ви є. Обирате сидіння на дивані і перегляд передач, що руйнють мозок і дух, обирайте набивання рота усіляким лайном, яке ви назваєте їжею. Обирате гниття, присиджуючи останні роки у своєму жалюгітному будинку, це усе не більше, ніж перешкода для самозакоханих спотворених дітей, яких ви народили для того, щоб замінити вас самих. Обирайте своє майбутнє. Обирайте життя... Але чому я мушу робити так само? Я обрав не обирати життя. Я обрав дещо інше. {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Люди кожного дня вмовляють себе, уявляють, якими б вони хотіли бути. Але їх бракує сміливості просто бути такими. {{#if: |Шаблон:1 cell table row }} |
Більшість цитат сприймаються лише у самому фільмі. Вони побудавані саме так, щоб впливати на мізки молоді, яка буде його переглядати, і хай хоч хтось скаже, що їм це не вдалося.
25 кадр[ред.]
Під час перегляду фільму постійно проблискує фото Тайлера у різних місцях, навіть до того, як він з'являється у сюжеті. Під час розмови Оповідача з шефом, у клубі взаємо допомоги, постійно. У останніх сценах таким самим 25 кадром показане жирне ЧПО на весь екран, дивіться уважніше.
Правила Бійцівського Клубу[ред.]
Правила були вигадані Тайлером, і стали основою для багатьох жартів, як то жарти про Чака Норріса, чи про Правила інтернетів. Їх усього вісім.
Оригінал[ред.]
- You do not talk about FIGHT CLUB.
- You DO NOT talk about FIGHT CLUB.
- If someone says stop, goes limp, or taps out, the fight is over.
- Only two guys to a fight.
- One fight at a time.
- No shirts, no shoes.
- Fights will go on as long as they have to.
- If this is your first night at FIGHT CLUB, you HAVE to fight.
Переклад[ред.]
- Не розмовляй про Бійцівський Клуб.
- НІКОЛИ не розмовляй про Бійцівський Клуб.
- Якщо хтось просить зупинитися, якщо він видохся чи втомився, бій скінчився.
- Б'ються лише двоє.
- Лише одна бійка одночасно.
- Без сорочок і взуття.
- Бій йде стільки, скільки потрібно.
- Якщо ти вперше у Бійцівському Клубі, ти МАЄШ битися.
Відмінності закінчення фільму і книги[ред.]
У фільмі усе закінчується тим, що Оповідач з Марлою дивляться на те, як руйнуються будинки.
У книзі усе скінчилося значно цікавіше.
1) У книзі план з вибухівкою вдалося зупинити
2) Оповідач потрабляє до Бога, який сидить за столом, а за його спиною висять усі його дипломи. Бог питає у людини: "Навіщо?"
3) Оповідач потрапив до психлікарні. Але, як він розповідає, що час від часу він бачить санітарів, у яких часто звернуте набік підборіддя, а прибиральник постійно шепоче йому, "ваш план продовжує працювати. Нам не вистачає вас, містер Дерден"