Бійцівський Клуб

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
клуб популярний в усьому світі

Бійцівський клуб — Книга й знятий по книзі фільм американського письменника з українськими корнями Чака Палагнюка (Chuck Palahniuk, за американським прочитанням Чак Паланік). З часу виходу фільму він сперечається за звання КРАЩОГО ФІЛЬМУ ЕВА.

Роман[ред.]

Був написаний у 1996 році, і це був першим романом письменника. Книга була перекладена майже на все мови світу, в Україні була перекладена і видана видавництвом «Фоліо» більше ніж через десять років після написання, аж у 2007. Кажуть, що переклад є кращим за оригінал, бо позбавлений багатьох фейлів початкового письменника. Відрізняється від фільма значно більшою кількістю рецептів вибухівок, а також ширше розвернутим сюжетом. Зазвичай це перша книжка автора, яку читають у нашій країні, і зазвичай піля перегляду фільму, але повірте, старий Чак написав і інші, можливо не такі епічні, але классні книжки.

Фільм[ред.]

Jspspoiler.jpg

ОБЕРЕЖНО, СПОЙЛЕР!!.
Наступний текст може розкривати частину, а може й увесь сюжет повнистю, як наприклад цей: "'ОПОВІДАЧ І ТАЙЛЕР - ОДНА ЛЮДИНА, І ВІН ШИЗОФРЕНИК'", не рекомендується читати його до ознайомлення з сабжем.

{{#if: | [[Категорія:{{{cat}}}]] }}


Фільм називають феноменом сучасної поп-культури, і це й не дивно, адже як фільм про довбойоба-шизофреника з уявними друзями, який стає попульрним через те, ще б'є пику і собі і іншим може викликати таку кількість ненависті і любові? Особливо це тим, що комерційно фільм не виправдався[1], але й сьогодні, більше ніж через 10 років після його виходу, велика кількість чоловіків називає його своїм улюбленим фільмом. Спробуємо вичленити усі причини такої популярності фільму.

усі герої

Персонажі[ред.]

Оповідач (The Narrator) - Головний Герой, ім'я якого не розкривається жодного разу, усі називають його або одним з вигаданих ним самим імен, або Тайлером Дерденом.
Тайлер Дерден (Tyler Durden) - Бред Піт, няшка і улюбелений персонаж говнарів. Проповідує відмову від усього, що робить людей "потреблядями" і перетворення на дикунів.
Марла Сінгер (Marla Singer) - жінка, через яку усе навколо так і відбувається. Через неї Оповідач перестав отримувати задоволення від відвідування клубів взаємодопомоги, з'їхав з глузду остаточно і породив Тайлера.
Усі інші персонажі нецікаві і не гідні окремого згадування.

Сюжет[ред.]

Оповідач проживає своє нікчемне життя у ролі офісного планктону в невизначеній, але "дуже великій" автомобільній компанії. Страждає безсонням і постійно і шукає порятунку від нього слухаючи сльози у спеціальних клубах взаємної підтримки невиліковно хворих. Час від часу шеф відправляє його у командирування, через якусь аварію з причини заводської несправності автівки, а він має визначити, чи є сенс повертати модель на допрацювання. Саме під час повернення з одного такого командирування він і з'їжджає з глузду остаточно, що визначається початком дружби з уявним другом Тайлером Дерденом. Після цього він РАПТОВО втрачає квартиру, яка була винесена вибухом. За склянкою пива він прохає Тайлера пустити його переночувати, і той погоджується, але робить зворотнє прохання - дати Тайлеру по пиці. І так це їм сподобалося, що вони організовують підпільний бійцівський клуб, у якому увесь такий офісний планктон має змогу начистити один одному обличчя. Крім того Тайлер постійно промиває мізки Оповідачу у покинутому будинку на Пейпер стріт (Paper Street). Пізніше Тайлер починає створювати власну армію, яка займається дрібним тероризмом (у книзі однією з жертв цього тероризму є шеф оповідача), доки одного дня Тайлер не зникає. Оповідач починає розшукувати його по усій країні і виявляється, що країні давно прийшов ПОВНИЙ ПИЗДЕЦЬ і кожен перший офіціянт, клерк чи інше бидло вже є членом якогось місцевого клубу і анальним рабом Тайлера. Коли він нарешті розуміє, що Тайлер - це і є він сам, він намагається стати героєм, але це йому не вдається, проте вдається вбити самого Тайлера. В останніх кадрах показують чпо падаючі будинки.
ах так, трохи не забув, усе через жінку.

Сюжет TL;DR[ред.]

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення
чоловіки люблять великі цицьки

ГГ - шизофреник з уявним другом, з яким вони філософствують, б'ються і вчать битися багатьох інших людей у так званому "Бійцівському клубі". Коли уся країна виявляється втягненою у це, Тайлер перетворює найсильніших бійців на свою власну армію, жоден з бійців якої не має імені, з якою він малює пилаючі смайлики на, відрізає яйця голові поліції, підриває будинки, одним словом, розважається. Коли Оповідач розуміє, що Тайлер - його вигаданий друг, він стріляє собі у голову, але рятується, бо куля не задіває мозок, хоч Тайлер після цього не виживає. Закінчується усе це повним хаосом на вулицях Америки.

Цитати[ред.]

У фільмі надзвичайно велика кількість копіпаст на тему того, що увесь наш світ гниє, усі ми є рабами сучасного світу і на тему як створити вибухівку. ось деяки з них:

Тайлер цілує руку Оповідачу
Оповідач - Що це?
Тайлер - Це - хімічний опік. наспає на поціловану руку основу. це пектиме сильніше, ніж будь що у твоєму житті і в тебе буде шрам.
Оповідач - Що відбувається? Тайлер тримає його руку, Оповідач намагається вирватися
думки Оповідача: напрямлена медитадія допомогає забути про біль від раку, може спрацює і тут
Тайлер - Залишайся зі своїм болем, незабувай про нього.
Оповідач - Ні, ні, ні, Боже!! основа на руці закипає
Тайлер - Подивись на свою руку. Перше мило було зроблене з попелу героїв. Наче перші мавпи в космосі. Без болю, без жертв ми б не мали нічого!
думки: я намагався не думати про слова "пече", "плоть" оповідач уявляє природу десь далеко
Тайлер - Зупинись! Ось твій біль, ось твоя пекуча рука, усе прямо тут!
Оповідач - Я йду до своєї печери, я знайду свою тварину душі! [2]
Тайлер - Ні, це роблять лише живі трупи, прийди до тями!
Оповідач - Я усе зрозумів, добре, будь ласка!
Тайлер - Ні, те, що ти відчуваєш - це передчасне просвітлення.
Оповідач втрачає свідомість. Він баче печеру, в якій замість тварини сидить Марла. Тайлер б'є його, змушуючи прокинутись
Тайлер - Чуваче, це - найвеличніший момент твого життя, а ти десь літаєш
Оповідач - Ні, я не літаю!
Тайлер - Замовч. Твій батько був для тебе втіленням Господа. А якщо твій батько кидає тебе з мамою, що це каже тобі про Бога?
Оповідач - я не знаю...
Тайлер - Слухай сюди. Ти маєш припускати можливість того, що ти не подобаєшся Богу. Він ніколи не хотів тебе. Швидше за все він ненавидить тебе. Це не найгірше з того, що могло статися...
Оповідач - Хіба ні...?
Тайлер - Він нам не потрібен...
Оповідач - Не потрібен, я згоден!
Тайлер - Це не прокляття, хлопче! Забудь про це. Ви усі є небажаними дітьми Бога. Насолоджуйся цим!
Оповідач - Добре... Мені потрібна вода!
Тайлер - Слухай, ти можеш полити руку водою і зробити ще гірше, або - слухай сюди! - або ти можеш використати оцет, щоб нейтралізувати реакцію.
Оповідач - Будь ласка, дай мені!
Тайлер - Але спершу ти маєш здатися. Спершу ти маєш зрозуміти, не боятися, а знати, що одного дня ти помреш
Оповідач - Ти не уявляєш як це болить...
Тайлер показує йому шрам на своїй руці
Тайлер - Лише після того, як ми втратимо все, ми вільні робити усе що завгодно.
Оповідач - добре...
Оповідач заспокоюється. Тайлер поливає йому руку оцтом
Тайлер - Вітаю. Ти на один крок ближче.

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Самовдосконалення - це онанізм. Ось самознищення...

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Тайлер - Ти знаєш що таке Дюве?
Оповідач - Плед?
Тайлер - Ковдра. Усього лише. А навіщо таким, як я і ти знати, що таке Дюве? Це необхідно для виживання, як вміння здобувати їжу? Ні. І хто ж ми?
Оповідач - Ми просто... споживачі
Тайлер - Споживачі. Саме так. Ми одежимі зовнішньою атрибутикою успішності. Вбивства, голод, війни, усе це мене не цікавить. А цікавить мене... знаменитості і скандали. Телевізор з п'ятьмастами каналами. Чиє ім'я на бірці моїх трусів? Роген, Алестра? Оповідач - Марта Стюарт
Тайлер - До біса Марту. Марта полірує бронзу на Титаніку. Світ скоро піде до дна, отже час плюнути на усі ці дивани і зелене обиття. Люди - раби своїх речей.

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Я мрію про день, коли я зможу побігати з коп'єм за тваринами у джунглях, що колись були розвалинами Нью-Йоркського центру торгівлі.

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

- Ви знаєте що змішавши бензин з апельсиновим соком можна отримати напалм?
- Правда?
- Правда.

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Це - твоє життя. Гарне до останньої краплі.
Це - твоє життя. Ти ніколи не отримаєш нічого кращого за те, що маєш.
Це - твоє життя. І воно проходить хвилина за хвилиною.

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Лише після катастрофи ми можемо воскреснути

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Ти не прекрасиний і ти не унікальний. Ти - та сама органічна субстанція, як і усе інше навкруги

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Ти - це не твоя сумка
Ти - це не твоя машина
Ти - це не папір у твоєму гаманці
Ти - це не твій рак, запалення чи поріз
Ти - це не твоє кляте печиво!

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Обирате роботу. Обирате кар'єру. Обирате сім'ю. Обирате кляте телебачення. Обирате пральні машину, автівки, аудіо-плеєри, електричні відкривачки. Обирате міцне здоров'я, низький рівень холестерину, вігідне страхування. Обирате іпотеку з постійним відсотком. Обирате собі будинки, обирате друзів. Обирате одяг і інший багаж. Обирате діловий костюм і йдіть на роботу в одну з клятих фабрик. Робіть усе самі, а потім дивуйся одного недільного ранку, ким же в біса ви є. Обирате сидіння на дивані і перегляд передач, що руйнють мозок і дух, обирайте набивання рота усіляким лайном, яке ви назваєте їжею. Обирате гниття, присиджуючи останні роки у своєму жалюгітному будинку, це усе не більше, ніж перешкода для самозакоханих спотворених дітей, яких ви народили для того, щоб замінити вас самих. Обирайте своє майбутнє. Обирайте життя... Але чому я мушу робити так само? Я обрав не обирати життя. Я обрав дещо інше.

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Люди кожного дня вмовляють себе, уявляють, якими б вони хотіли бути. Але їх бракує сміливості просто бути такими.

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Більшість цитат сприймаються лише у самому фільмі. Вони побудавані саме так, щоб впливати на мізки молоді, яка буде його переглядати, і хай хоч хтось скаже, що їм це не вдалося.

25 кадр[ред.]

Під час перегляду фільму постійно проблискує фото Тайлера у різних місцях, навіть до того, як він з'являється у сюжеті. Під час розмови Оповідача з шефом, у клубі взаємо допомоги, постійно. У останніх сценах таким самим 25 кадром показане жирне ЧПО на весь екран, дивіться уважніше.

Правила Бійцівського Клубу[ред.]

Правила були вигадані Тайлером, і стали основою для багатьох жартів, як то жарти про Чака Норріса, чи про Правила інтернетів. Їх усього вісім.

Оригінал[ред.]

  1. You do not talk about FIGHT CLUB.
  2. You DO NOT talk about FIGHT CLUB.
  3. If someone says stop, goes limp, or taps out, the fight is over.
  4. Only two guys to a fight.
  5. One fight at a time.
  6. No shirts, no shoes.
  7. Fights will go on as long as they have to.
  8. If this is your first night at FIGHT CLUB, you HAVE to fight.

Переклад[ред.]

  1. Не розмовляй про Бійцівський Клуб.
  2. НІКОЛИ не розмовляй про Бійцівський Клуб.
  3. Якщо хтось просить зупинитися, якщо він видохся чи втомився, бій скінчився.
  4. Б'ються лише двоє.
  5. Лише одна бійка одночасно.
  6. Без сорочок і взуття.
  7. Бій йде стільки, скільки потрібно.
  8. Якщо ти вперше у Бійцівському Клубі, ти МАЄШ битися.

Відмінності закінчення фільму і книги[ред.]

У фільмі усе закінчується тим, що Оповідач з Марлою дивляться на те, як руйнуються будинки.

У книзі усе скінчилося значно цікавіше.

1) У книзі план з вибухівкою вдалося зупинити
2) Оповідач потрабляє до Бога, який сидить за столом, а за його спиною висять усі його дипломи. Бог питає у людини: "Навіщо?" 3) Оповідач потрапив до психлікарні. Але, як він розповідає, що час від часу він бачить санітарів, у яких часто звернуте набік підборіддя, а прибиральник постійно шепоче йому, "ваш план продовжує працювати. Нам не вистачає вас, містер Дерден"

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Анонімус не купує те, що можна скачати. Це правило.
  2. тут йдеться про усе те, що він чув у клубах пітримки невиліковнохворих.