Сайти на тему української мови

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інтернети розвиваються так стрімко, що одній людині за ними не встигнути і за все життя.

Але Військо Безосібне - це сила.

Отже, враховуючи кількість посилань на сабж, попробуємо розпочати, а анонімус допоможе.

За літописним переказом, майже дві тисячі років тому апостол Андрій, під час своєї третьої подорожі з християнською проповіддю в землі скіфів, побував на схилах Дніпра, де згодом виник Київ, і освятив це місце, встановивши тут хреста. Андрій Первозванний передрік славу і велич «Єрусалиму землі руської»: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє Благодать Божа, і місто велике має бути тут, і церков багато Бог поставить».

Ці слова апостола, сказані ним своїм учням, донесено до нас ченцем Києво-Печерської лаври Нестором-Літописцем у «Повісті минулих літ».

Ми живемо у світі, де все стрімко розвивається і вдосконалюється - все: від технологій і до мови - так-так: до нашої рідної мови, і мало хто досконало знає про становлення і зародження української мови: можна копатися у літописах, або у творах давніх дослідників-науковців... і все одно ніхто досконало не володіє мовою. У чому така проблема полягає - відповідей на це запитання безліч, а для того, щоб не ламати собі голову у пошуках відповіді на це складне запитання - треба більше читати, і не будь-що, а літературу про українську мову - її походження, етапи розвитку і становлення.


Що таке «Енциклопедія української мови»?[ред.]

В енциклопедії на основі досягнень сучасного мовознавства подано відомості про українську мову та українське мовознавство. В ній розкрито термінологічні одиниці, номенклатурні одиниці, розглянуто різні аспекти опису української мови, вміщено основні поняття загального мовознавства. Багато статей присвячено мовознавцям, письменникам, які зробили істотний внесок у розвиток української мови, філологічної науки тощо. В низці статей ідеться про установи та організації, друковані органи, які ведуть дослідження і пропаганду української мови. Видання друге, виправлене і доповнене. Книга містить 1935 статей, карту, ілюстративний матеріал і таблиці. Розрахована як на філологів, так і на широке коло читачів.

Українська мова — індоєвропейська[ред.]

У світі налічують від 3 500 до 5 000 мов. Усі вони за спорідненістю поділяються приблизно на 40 сімей. Є китайсько-тибетська мовна сім'я (кількість носіїв цих мов — 1 млрд. 224 млн. осіб), семіто-хамітська (майже 262 млн. осіб), авcтро-незійська (приблизно 240 млн. осіб), дравідська (192 млн. осіб), тюркська (11О млн. осіб), угро-фінська (24 млн. осіб) та інші, менш чисельні. Найчисельнішою є індоєвропейська мовна сім'я: вона налічує понад 150 мов, якими користуються 2 млрд. 172 млн. осіб.

Мови індоєвропейської сім'ї об'єднують у 10 груп: індійську (760 млн. осіб), романську (576 млн. осіб), германську (425 млн. осіб), іранську (80 млн. осіб), балтійську (5 млн. осіб), кельтську (10 млн. осіб), грецьку (12 млн. осіб), албанську (5 млн. осіб), вірменську (5 млн. осіб). До індоєвропейських належать і слов'янські мови, якими користуються при­близно 290 млн. осіб.

Слов'янську групу мов поділяють на три підгрупи. До східної підгрупи належать українська, російська (приблизно 170 млн. осіб) і білоруська (понад 10 млн. осіб) мови. Західну підгрупу становлять польська (44 млн. осіб), чеська (12 млн. осіб), словацька (5 млн. осіб), верхньолужиць-ка (не більше 50 тис. осіб) і нижньолужицька (близько 10 тис. осіб), мертва полабська мови. Південну підгрупу ста­новлять сербська (13,5 млн. осіб), дуже близька до неї хорватська (7 млн. осіб), болгарська (9 млн. осіб), македонська (2 млн. осіб), словенська (2 млн. осіб) та мертва старослов'янська мови.

Нині українською мовою в Україні й поза її межами розмовляють близько 45 млн. осіб. За кількістю тих, хто розмовляє нею, українська мова стоїть на 15—20-му місці у світі.

Посилання[ред.]

  • [2]- Київська школа української мови
  • [3] - Бібліотека школяра; твори з української літератури
  • [4] - ukr-mova.net
  • [5] - акція "Балачки" на підтримку української мови в оцих Ваших інтернетах
  • [6] - персональний сайт вчителя української мови та літератури з Донецької обл. Сороки Галини Петрівни
  • [7] - ua-links.biz - білий каталог сайтів, що ведуться українською мовою
  • [8] - Сайт кафедри української мови, літератури та культури КПІ
  • [9] - сайт на допомогу вчителеві української мови та літератури
  • [10] - -"-
  • [11] - Свобода – не привілегія. Свобода – це обов’язок. Обов’язок українського словесника - виплекати вільного душею українця, який вільно володіє державною мовою Незалежного Народу. Цей сайт не публіцистичний. На ньому не може бути абстрактних міркувань і пафосних заяв. Він практично зорієнтований, націлений не на ідеальне, а на реальне й цілком досяжне. Цей сайт для вчителя, який, вийшовши після довгої наради, пам’ятає, що завтра вранці йому йти до класу. На урок він піде не з конспектом виступів із велемовними гаслами - йому потрібен конспект уроку. Надзавдання цього сайту – звільнити словесника від комплексу учительської меншовартості, який часто формує в нього висока, далека від практики теорія, підтримувана далекими від школи чиновниками.
  • [12] - novamova.com.ua
  • [13] - Лінгвістичний портал
  • [14] - З ЕНЦИКЛОПЕДІЇ «УКРАЇНСЬКА МОВА»
  • [15] - Як це буде українською?
{{#if: |}} {{#if:Словник.нет · ЖЖ · YouTube · Вікіпедія | {{#if:Серйозна тематика |}} {{#if:|}} }} {{#if:Інциклопедія · УкрБаш · Українські демотиватори | {{#if:Гумористична тематика |}} }} {{#if:УКонтакті · Коннект.юа · Фейсбук · Однокласники | {{#if:Соціальні мережі |}} }} {{#if:Nichan · 4chan · Учан · Krautchan · Двач · Navinki.org | {{#if:Іміджборди - мистецький витвір |}} }} {{#if:ПДРС · Офіційне посольство НАХУЙ · Заїбало · Сайт рідного села · Юкоз · Луркоморье · Кащепузія · Завтра | {{#if:А зараз дещо інше |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: |}}