Шлях аріїв
|
{{#if: | [[Категорія:{{{cat}}}]] }}
Є книги, які прочитав і забув. А є значущі книги; себто такі, що вчинили певний переворот у свідомості читача, змінили докорінно його уявлення про щось вельми суттєве.
Луркаючи оці Ваші інтернети, можна, звичайно, знайти лінки на текст книги. Але навіщо тоді Файна меморія, навіщо люди пишуть у ній свої статті?
Отже, Канигін Юрій Михайлович. Шлях аріів.
Зміст
Наче вступ[ред.]
{{#if:|| „ | — Чи знаєте ви, Юрію Михайловичу, що ваш кумир К. Маркс був членом сатанинської секти, а Женні, його дружина, в цій секті слугувала "вівтарем"? А чи відомо вам, що ховали вашого великого Маркса лише шість чоловік, включаючи Ф. Енгельса і двох гробарів? Нікому він не потрібен був. А знаєте, що свій класовий підхід до людей Маркс висунув тому, що з презирством і ненавистю ставився до багатьох народів, особливо до єврейського (хоча сам був єврей) та "південноруського", тобто українського? У праці "Російська позика" він писав: "Завдяки тому, що євреї зміцніли, життя на Землі стало більш небезпечним, і це змушує нас викривати їх цілі, щоб їхній сморід розбудив робітників усього світу до боротьби".
На думку Маркса, слов'яни — це "етнічне сміття". У спогадах про 1848 рік (які в СРСР не публікувалися) він пише про "слов'янську чернь", маючи на увазі "південноруський" етнос, тобто ваш, Юрію Михайловичу, народ. Цьому "відпрацьованому етнічному матеріалу (українцям — Ю. К.)... долею визначено потонути у бурі революцій" — такий був "вирок" класика марксизму. |
“ |
| {{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} | ||
{{#ifeq:Шлях аріїв|Гайдлайнс|}}
Колись у школі навчали атеїзму. Навіть у програмі КПРС - єдиної Партії Тієї Країни- був розділ "Науковий атеїзм". Суспільні знання коротко зводилися до тез:
- Світ матеріальний, ніякого Бога нема, його видумали попи для задурювання голів народові, а "всякий боженька есть труположество" (Лєнін)
- Росія - Старший брат; москалі - передовий авангард світу, що несуть іншим нацменам прогрес і цивілізацію.
Книга "Шлях аріїв" допомагає вичавлювати з себе раба кожному адекватному українцеві.
Автор цих рядків, читаючи "Аріїв", уперше в житті почав читати Біблію, а це дещо...
Трішки мемуарів[ред.]
Колись, коли в школі вивчали історію, чи задавалися Ви питаннями:
- Бігіла-бігала первісна людина у кам'яному віці, узяла до рук палицю розбивати мізки диким мавпам; потім винайшла лук і стріли, а потім раптово так - бабах! І Древнє Єгипецьке Царство з астрономічними надзнаннями, що дали змогу з суперточністю вирівняти піраміди по сторонам світу, при тому, що технології тих часів НЕ ДОЗВОЛЯЛМ ТЕХНІЧНО ні обробляти з такою надточністю важелезні кам'яні брили, ні пересовувати їх на такі шалені віддалі.
- А ЩО БУЛО ДО ТОГО?
- Бігали через Таврійські степи то скіфи, то сармати...Кудись - хто зна куди - поділися. Потім понабігали дикі гуни. Знов щезли. Куди бігли? Чого бігли? Дикий народ, Азія, одним словом. І тут - в перервах поміж перебіжками - з напівдиких слов'янських племен, що і слов'янськими не називалися - бо не знали такого прізвиська - трах-бах! - виникає велична цивілізована Держава - Київська Русь, яку знала, від якої тремтіла уся тодішня Європа.
- ЯК ЦЕ могло статися??
- Хто ми? Звідки ми? Де наші історичні корені?
Езотеризм аріїв[ред.]
Гітлерівські емісари хотіли вивідати у тибецьких мудреців відомості про атомну, бактеріологічну й психотропну зброю. Немає ніяких сумнівів, що арії могли мати таку зброю за прадавніх часів. Почитайте хоча б Махабхарату. Там достеменно зображені ядерні вибухи, їх наслідки. У книзі Р. Юнга "Яскравіше від тисячі сонць" (М., 1961) ідеться про долю творця атомної бомби Р. Оппенгеймера, якому під час випробування ядерної зброї пригадалися саме ці слова із "Бхагаватгіти": "Яскравіше від тисячі сонць".
І не лише це. Їм не важко було в принципі створити й біологічну зброю, бо рівень знань про мікроорганізми був дуже високий. Річ у тому, що з прадавніх часів, крім Землі, були освоєні й інші планети Сонячної системи. Як? За допомогою мікрофауни. Фундамент живої матерії — спори мікроорганізмів — закидався на мертву планету. В наявній там атмосфері вони досить швидко розмножувалися і створювали життєве середовище для більш складних організмів. Так от, для аріїв не було проблем із створенням бактеріологічної зброї. Але відповідні знання були закриті для невтаємничених.
Більше того, арії володіли знаннями, що забезпечували їм створення жахливих психотропних засобів. На жаль, до десяти різновидів "психічних бомб" були застосовані на практиці (про це можна прочитати й у Махабхараті). Наприклад, Акшисантараджа... Це така установка, що вже від самого її вигляду ворожі воїни починали злякано тремтіти, мимоволі випорожнятися, впадали в паніку. Або Какудина — зброя, що вкидала в сон, Ас'я-Модана — зброя, що позбавляла людей пам'яті, змушувала їх шукати собі смерті. Всього не злічити. Чи можна такі знання тримати відкритими? Ось звідки арійський езотеризм.
Бували випадки, коли арії застосовували свої "закриті" рецепти й технології. Наприклад, троянці, котрі воювали проти ахейців, були навчені виготовленню сталевих мечів. На землях Аратти набули значного поширення залізні лемехи, зуби для плугів і культиваторів. Це в ІІІ тисячолітті до н. е.! А загалом технологія виробництва заліза була засекречена: хоча залізний вік, як ми знаємо, все-таки наступив на початку І тисячоліття до нашої ери і приніс багато горя, цілі ріки крові.
Езотеризм вкрай потрібний не тільки для науки, а й просто для нормальної еволюції людства. Відкрий людям відразу всі знання, що є на Землі, і вони перестануть думати, експериментувати, вести інформаційний пошук. Західна наука тому й розвивається, що вчені там змушені самі добувати крихти істини. В цьому й криється сила європейської цивілізації. Одне слово, нам завжди потрібно пам'ятати мудру пораду Ісуса Христа: не розсипайте перлин перед свиньми. Вони їх просто затопчуть у багно. Перли високої істини варто передавати лише людям і народам, підготовленим інтелектуально і морально. Саме цього правила дотримувалися арії.
Інформація і релігії світу[ред.]
Космічний вплив на земну цивілізацію здійснюється і як безпосередній коригуючий фактор. Центральне місце в технології зовнішнього контролю за життям землян відводиться феномену Месії, Божого обранця — Сина людського, котрий водночас стає Сином Божим. Він не прилітає з Неба — народжується на Землі (втілюється у земну матерію) від земної матері і Святого Духа. З Неба йде лише Святий Дух як певна інформація, програма. Таким є Ісус Христос. Можливий також інший варіант, що не міняє суті: Месія народжується від земної матері і земного батька, а Святий Дух (небесна інформація) його осяює пізніше, напередодні діянь (Будда, Магомет).
Але, повторюємо, суть одна: земний, матеріальний носій великих знань, інформації (Слова Божого) — не інопланетянин, а історична особа. Його переправлено на Землю не фізично (не транспортовано), а інформаційно (через передачу генетичного чи семантичного коду). Відомих нам месій було п'ять: Заратустра ("Перша боголюдина"), Мойсей, Будда, Христос [Причому Христос виділяється як найвеличніша постать — живий Бог], Магомет ("Останній посланець Бога на Землі", як написано в Корані). І хоча вони земні, їх появу можна пояснити інформаційним, точніше, інформдинамічним ефектом космічного характеру — зачаття земною матір'ю і (або) ініціація позаземних знань здійснюються за космічною програмою (Промислом Божим).
Ми звертаємо увагу на інформаційну основу всього сценарію явища, діянь і відходу месій. Мабуть, прибуття з небес посланця Вищого Розуму було б ефективнішим: за ним безоглядно пішли б люди. Але з Неба йде лише програма (Дух Святий). З іншого боку, багато важить земне втілення. Якщо ефект Месії повторити у вигляді голограми, що штучно зроблено (без земного втілення, як образ), то вплив на людей буде, скоріше, зовнішнім, менторським, не таким глибоким. А так Месія живе серед людей, їсть, п'є разом з ними, його можна взяти за руку, відчути тепло його тіла; він потерпає разом з людьми як людина, проливає кров, навчає людей прикладом, своїм життям і смертю. Це переконує, перероджує самих людей.
Виконавши завдання Всевишнього (не тільки заклавши підвалини свого вчення, але й створивши гурт учнів — апостолів, а також свою церкву — "тіло своє", тобто земну організацію щодо втілення у життя нових заповідей, здійснення нового духовного повороту людства). Месія полишає світ людей. Сценарій цього будь-який, але теж програмує інформаційний ефект; душа Месії відлітає до центру Всесвіту, а тіло залишається на Землі. Будда просто вмирає. Тіло його спалюють за обрядом. Христос і Магомет, скінчивши земне буття, підносяться до єрусалимського Неба (Магомет навіть прямо на своєму білому коні — ефект, ясна річ, зворушливий). І тут, очевидно, використано голографічний ефект. Тіло Ісуса, як відомо, спочатку таємно зникає зі склепу, гробниця залишається порожньою. Потім він з'являється перед апостолами.
Але тіло Його, за їхніми свідченнями, після воскресіння "було іншим", не підвладним фізичним законам. Тепер Ісус здатен з'явитися з порожнини й матеріалізуватися (до воскресіння такого не спостерігалося). Саме таке вознесення сталося через 40 діб після воскресіння на горі Елеонській у присутності апостолів. І ось, написано в Біблії, "коли благословив їх (апостолів — Ю К.) , почав відділятися від них і підноситися на Небо".
Еволюція людства вступає в кризовий етап, заходить у глухий кут (в основному через порушення людьми морально-етичного закону Всесвіту). Необхідно врятувати людство від виродження й загибелі, дати новий імпульс, указати новий шлях. І рятівник з'являється, потім іде, але продовжує дистанційно впливати на людей. Важливу функцію в технології Вседержителя відіграє також феномен янголів (у попередні епохи роль янголів виконували герої). Янголи безтілесні — то живі образи, голограми. Тут працює найскладніша інформаційна, а точніше, психоінформаційна технологія.
Арії ліві, арії праві[ред.]
Історія людства, як записано в Тлумачній Біблії [Див: Толковая Библия.—T.l. — С. 36], починається з Єноха І, старшого сина Каїна. Історія, мабуть, яскрава, але страшна. Яскрава тому, що з Єноха починається прогрес, тобто людство просувається вперед в інтелектуальному освоєнні світу. Але весь цей прогрес у підсумку виявився антигуманним, бездуховним, бо він іде "лінією Каїна", першого убивці на Землі.
Каїн був першою "надлюдиною" (оберменшем) на Землі, бо володів головною ознакою надлюдини — вважав для себе правомірним вирішувати питання життя і смерті інших людей, з братами включно.
Усі "надлюди" (чи Єнох І, чи гітлерівці, які "очищали світ" од "унтерменшів", чи більшовики, що визначали ворогів і друзів народу, чи терористи, які знищують безневинних людей) — за духом не від "людини Божої" , а сатани. Вони протиставляють себе нормальному, тобто "Божому", людству, їх можна називати і "каїнітами, оскільки Каїна Єва і справді народила від сатани (внаслідок гріхопадіння). Адже вона "їла плід від змія" і до свого Адама повернулася після спілкування (і не тільки словесного) із сатаною в образі змія [У даному разі важко щось додати чи відняти. Читайте Біблію. А факт перелюбу Єви із сатаною обігрують усі масонські учення]. А вже Сіф (третій син Єви) був від Адама. Він і започаткував основну гілку людства. "І жив Сіф по тому. 1 породив він синів і дочок" (Бут. V. 7).
Виявляється, дуже важко, майже неможливо підібрати слова, які б найбільш повно характеризували представників роду каїнітів. Скажімо, радянська пропаганда у свій час називала лівоарійців "маніяками", "людожерами", "убивцями", "безголовими", "людиноподібними", "варварами" тощо. Але всі ці терміни ні про що не говорять. А справа в тім, що "надлюдина" — це породження цивілізації. Але якої? Цивілізації з мінусовим знаком, тобто антисвіту. У землях, похованих в океані, існували моторошні культи, за відправленням яких суворо стежили жерці зла. В основному це були представники "лівих" гіперборейців. Блакитноокі, білошкірі "надлюди" здійснювали свою гегемонію по всій темношкірій Посейдонії, насаджуючи ідеологію обраної раси, людиноненависництва.
Тут не тільки полювали на людей, займалися людожерством і кривавими жертвоприношеннями, а й будували спеціальні ферми для відгодівлі людей та їхнього наступного заклання. Тут не тільки чинили содомонський гріх, а й створювали заповідники, у яких "виховувалися" дівчатка і хлопчики, тобто готувався матеріал для сексуальних утіх і сировина для... приготування делікатесів. Царі, багаті можновладці мали змогу утримувати таких "майстрів" кухонної справи, що присмажували дівочу "тушку" і при цьому зберігали красу тіла й обличчя. Подавалася така страва на бенкетний стіл у спеціальній пательні (на зразок труни), обсипана різними прянощами. Саме в Атлантиді був популярний напій "кров з молоком". Для його приготування теплу людську кров змішували з свіжим молоком жінки, козулі, а то й левиці. Вожді й володарі зміцнювали ним свій дух, робили себе безжалісними. А закуски з маринованих людських зародків, а витончені статеві збочення за інструкцією спеціально підготовлених фахівців з насолод...
Арії і праУкраїна[ред.]
{{#if:|| „ | Ми — трипільці, народ, що Європі Дав божественну кміть, перший міт. | “ |
| {{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} | ||
{{#ifeq:Шлях аріїв|Гайдлайнс|}}Л. Силенко
Тепер ще один штрих до теми Аратта.
Світова історична наука ще й сьогодні має досить поверхове уявлення про перші цивілізації на Землі. Такими вважаються Давній Єгипет, Месопотамія, протосеміти, нещодавно відкриті праіндійські культури в долині Гангу та деякі інші. З хронологічної точки зору вони дійсно перші, але з генетично-еволюційної — вони... останні: Цього деякі дослідники не хочуть зрозуміти і дивуються: як це так? Перші цивілізації, за логікою, повинні бути нерозвинутими, примітивними (це ж неоліт і бронзова доба!), а вони у духовно-культурному відношенні, навпаки, стоять значно вище Стародавніх Греції і Риму, не кажучи вже про середньовічну Європу. Звісно, що "пізні" греки вважали себе учнями "ранніх" єгиптян, та й ми нині з нашою наукою багато в чому ще не дотягуємо до інтелектуального, духовного рівня прадавніх людських спільнот. Маються на увазі їхні філософські, космологічні погляди, особливо медичні та інші знання про людину, її духовну природу тощо. Та це ж парадокс! "Перші" цивілізації у нашому розумшні мають вигляд ненормальних, таємничих. Давні греки — нормальні, це діти людства, а прадавні єгиптяни, протосеміти, шумери, халдеї — це, за словами К. Маркса, "ненормальні, старі діти" — за віком маленькі, а за досвідом зрілі. Справа в тому, що так воно і є: в генетичному плані вони, дійсно, є останніми цивілізаціями допотопної доби (четвертого історичного кола людства). Це не що інше, як залишки, осколки великого дивовижного світу — Атлантиди, — що загинув у XII тисячолітті до н. е. "Залишки" Атлантиди багато чого передали народам нової, післяпотопної, доби, а самі, при речені історією, загинули. Післяпотопне людство почало нове — п'яте — історичне коло. І першими — дійсно першими — у глибинному (генетично-еволюційному) розумінні тут були трипільці! На вашій українській землі виникла перша цивілізація післяпотопного людства, яка започаткувала сучасні європейську і американську цивілізації. Стародавній Єгипет і Трипілля ніяк не можна порівнювати. Перший — старий, великий, мудрий, але віджилий. Друге — велике, сильне, молоде, яке започаткувало післяпотопне цивілізоване життя людства (принаймні західної його частини), Звичайно, не всі це сприймають, особливо в Німеччині й Росії. І цілком зрозуміло чому. Трипілля — це питання про центр, "пуповину", витоки сучасної цивілізації. Україна, звичайно, не є "прабатьківщиною аріїв", як дехто вважає. Вже зазначалося, арії вийшли з півночі, їхня прабатьківщина — за "хребтами Рифейськими". Вони прийшли на українські землі і започаткували тут першу цивілізацію людства — "орійську", хліборобську цивілізацію. Це питання потребує подальшого вивчення. Як виявляється, Трипілля було першою цивілізацією не тільки в генетичному, а й у хронологічному плані. Уже 7 тисяч років тому в ареалі Дніпра — Дністра мали місце компактні поселення "міського" типу, була писемність — дві головні ознаки цивілізації. І вам, українцям, про це потрібно знати, цим потрібно пишатись і докладати зусиль, щоб про це знав весь світ. Отже, арії заснували Трипілля, інші цивілізації післяпотопної епохи (Андронівську культуру, Аркаїм, цивілізації в долині Гангу тощо). Важливо те, що всі вони були "хліборобські", пов'язані з обробітком (оранкою) землі. В тих умовах перехід до хліборобської праці виступав головним чинником соціального прогресу. Допотопні цивілізації (Атлантида) чи її післяпотопний осколок Єгипет не використовували оранку землі як основу свого господарства. Зрошувальне чи підсічне землеробство ґрунтується на інших засадах.
Українцю! Читай "Шлях аріїв"! Це твоя достойна істинно українська КНИГА
