Нанотехнології, нанотехнолоґії: відмінності між версіями
0 |
Vox (обговорення | внесок) м Редагування користувача 95.132.115.27 (обговорення) відкинуті до версії користувача Deimos |
||
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Полішуки]] можуть робити ВСЕ. Все, за виключенням того, що потребує нанотехнологій. | |||
Отже, '''Нанотехнології, Нанотехнолоґії''' - як кому подобається. | |||
==Де б почитати == | |||
Можна, звичайно, почитати в [[Енциклопедія юних ховрашків (з картинками)|Енциклопедії юних ховрашків (з картинками)]], якби ця книга не була такою рідкісною. | |||
Давайте полуркаєм інтернети, і почитаємо деінде | |||
* http://ru.wikipedia.org/wiki/Нанотехнология | |||
* http://www.xrayoptic.ru/ | |||
* http://nano.com.ua/ | |||
* http://www.price.od.ua/articles.phtml?id=102 | |||
* http://nanosvit.com/, та багато-багато іще й іще. | |||
== Екскурс в минуле == | |||
Існує слово Електроніка. Це, вроді, усім зрозуміло. Колись була електроніка, коли на лампах, скажімо, стабілізатора напруги, чи там, підсилювача нижніх частот, - можна було смажити яєшню зі [[Сало|шкварками]]. А сам прилад у ті часи нагадував нинішній [[Горілка|самогонний апарат]]. | |||
Щоб зробити магнітофон, у приміщенні варили каркас із сталевих швелерів, на нього чіпляли начинку, і займав дівайс кілька кімнат. | |||
Пізніше лампи поменшали, і чудовий приймач Веф-Акорд на семи лампах уже вміщався на тумбочці, дозволяв крутити платівки на швидкостях 78 та 33 об / хв. | |||
Коли придумали напівпровідниковий транзистор - почалася ера '''мікроелектроніки''', хоча нормальним діодом з електровоза можна було як козацькою гетьманською булавою лускати по головам ворогів, кладучи їх обабіч себе у кількостях [[over 9000]]. | |||
Ера мікроелектроніки вінчалася широким виробленням БИСів (з моск. "большая интегральная микросхема"), і не менш широким застосуванням взамін аналогової техніки - цифрової (що було б неможливо, не знай конструктори [[Теореми Котєльнікова]] - у британських вчених - теорема Найквіста-Шеннона http://ru.wikipedia.org/wiki/Теорема_Котельникова) | |||
==== Два слова про Теорему Котєльнікова (Найквіста-Шеннона; чи Теорему відліків) ==== | |||
Чи з чого усе починалося | |||
[[Файл:TeorKotelnikova 01.JPG|300px|thumb|left|На малюнку: аналоговий сигнал, спектр якого зображено червоним, із максимальною частотою f max, можна без втрат передати та відновити на прийомній стороні, передаючи лише два "пічки" - зеленим,- за умови, якщо їх передавати на частотах, зображених на малюнку ]] | |||
'''Теоре́ма Котєльнікова''' (якщо коротко; вона ж Теорема Найквіста-Шеннона, чи теорема відліків) твердить, що Якщо аналоговий сигнал ''' x(t)''' має обмежений спектр, то він може бути відновлений однозначно й без втрат за своїми дискретними відліками. При цьому ці відліки маєть бути узяті із частотою, що рівно удвічі більша, аніж максимальна частота спектра. | |||
Про що мова? А от про що. Звуковий, скажімо, сигнал - це сигнал '''широкого спектру'''. Як зображено на малюнку червоним. І щоб його записати / передати / розпізнати - у кожний момент передачі нам слід зайняти саме таку широку ділянку спектру. Керуючись теоремою Котєльнікова, ми можемо "оцифрувати" сигнал, передати по каналу два короткі "пічки" спектру (на малюнку - зелені, а потім на проиймальній стороні повністю відновити вихідний сигнал. | |||
Що це дає? А те, що по ділянкам спектру, що "вивільнилися" можна передавати масу таких же "пічків" з інформацією про інші сигнали, а тому, якщо раніше один канал ми могли ущільнити до 6-12 вторинних каналів, то за цифрових технологій по такому ж каналу можна передати 3000, 4000, [[over 9000]] вторинних каналів. А мініатюризація електронних компонентів дозволяє теорію перетворити на практику. | |||
==== Сенс слова нанотехнології ==== | |||
Щоб було зрозуміло | |||
* 10 <sup>-3</sup> - грецьк. - мілі (у відношенні до технологій якось пропущене) | |||
* 10 <sup>-6</sup> - мікро - Отже, об'єкти, якими оперують у мікро технологіях, мають розміри порядку 10 <sup>-6</sup> метра, чи тисячна доля міліметра(наприклад, в КПІ була кафедра мікроелектроніки, яка нині зветься кафедрою мікро та наноелектроніки, ФЕЛ - факультет електроніки) | |||
* 10 <sup>-9</sup> - '''нано''' - об'єкти, якими оперують у нано-технологіях, мають розміри порядку 10 <sup>-9</sup> метра, чи мільйонна доля міліметра | |||
* 10 <sup>-12</sup> - піко, ну, і так далі... | |||
Себто, чим далі, тим детальки дівайсів мілкіші і мілкіші. І якщо при мікроелектроніці можна було впаяти мікросхемку на плату паяльничком з малим жалом, то тепер для цього слід мати спеціальні паяльні станції, мікроскоп, і монтажник має ретельно заземлювати себе для захисту від статичної напруги. Зате технології дозволяють робити манюнькі дівайси, і сучасна [[школота]] носить цифрові мр3-плейєри розміром із сірникову коробочку, а товщиною 2-4 мм. | |||
Цифрова фотокамера вміщається у брелок для ключів, при цьому дівайси не з розряду одиничних для шпигунів 007, а цілком розповсюджені і доступні для пересічного юзера (полуркайте оті Ваші [[інтернети]]). | |||
[[Файл:TerminatorSydDen 014.jpg|400px|thumb|left|Термінатир із вундервафлею у руці - продукти і наслідки безшабашного розвитку нанотехнологій]] | |||
Парадоксально, що, як тільки мікросхеми стали програмованими, то із зменшенням розміру окремовзятої мікросхеми із геометричною прогресією почали зростати програми, якими "прошивалися" ці мікросхеми, що в over 9000 збільшували можливості дівайсів. | |||
== У кіно == | |||
У розвитку нанотехнологій завжди були зацікавлені військові для створення все нових і нових мілітарних [[Вундервафля|вундервафлів]]. | |||
Коли такий розвиток виходить з-під цивільного контролю, а буржуї гоняться за надприбутками, виходить те, що змальовано у клясичних "Матриці" та 1-3 "Термінаторах". | |||
==Приклади нанотехнологій == | |||
Сьогодні таких прикладів можна навести безліч | |||
==== У військово-промисловому комплексі ==== | |||
Якби ми почали ТУТ наводити такі приклади, у верхньому правому кутку сторінки слід би було писати [[Цілком таємено]]. Але - будьте певні - усе, що виходить у ВПК НОВЕ - ну ніяк не обійшлося без нанотехнологій. | |||
* Ракетно-космічна галузь. Так, аноне - одні суцільні нанотехнології | |||
==== Машинобудівництво ==== | |||
* Усе, що повязане з [[Робототехнікою]] - це нанотехнології | |||
==== Електроніка ==== | |||
* '''Екрани''' - умовно назвемо їх плазмовими - товщиною як лист паперу, а яскравістю як найліпший телевізор | |||
* '''Станції''' бездротової передачі для телекомунікацій (інтернет у тому числі) - мільйони каналів, центральна станція вміщається в кімнаті | |||
* Мініатюрні '''побутові пристрої''' - теле-, фото- обладнання, пристрої зв'язку, запису звуку та зображення,тощо | |||
* Альтернативні '''джерела живлення''' з надвисокими ККД, у тому числі сонячні чи світлові батареї | |||
* Надточні тренажери, наприклад, імітації польоту літака, що здатні моделювати тисячі самих складних польотних ситуацій, для тренування пілотів на землі (при цьому економляться тони пального, ресурс літаків, що підвищує безпеку перельотів | |||
==== Медицина ==== | |||
* Один приклад. Раніше, щоб працювати з серцем чи судинами, людину, мов свиню, розрізали навпіл по лінії гружної клітини. Зараз інститут ім. Амосова провадить операції, коли через вени в районі паха вводиться зонд і - через іншу - робочий інструмент, і робляться припікання хворих ділянок. Людина після подібного виручання виписується додому на наступну добу | |||
* Засоби для профілактики та лікування вірусних захворювань | |||
=== Побутова хімія === | |||
* Надпотужні фільтри води, повітря; наприклад, на основі колоїдного срібла | |||
* Засоби для бактерицидного прання | |||
== У цій та сусідніх країнах == | |||
==== І що, зовсім не буде лулзів? ==== | |||
Не переживайте, лулзи будуть | |||
* Там, де нанотехнології, - там великі гроші. Відсіля і [[лулзи]]. Бо гроші осідають в кишенях тих, чиї [[Пасічник|руки нічого не крали]], а дійсними нанотехнологіями здатні займатися зовсім інші люди (мізки, аноне; мізки у всіх різні, хоча гроші потрібні усім; навіть тим, чиї руки...ну, ти зрозумів) | |||
* Як уже писалося, до нанотехнологій має певне відношення КПІ. Запросіть на філіжаночку кави знайомого доцента КПІ, в ході розмови промовте кодове слово "Нанотехнології", і поцікавтеся у співбесідника, чим він займається у вільний від лекцій час. За 15-20 хв. розмови Вам стане зрозуміло: чиновникам Цієї країни нанотехнології у ЧПО не вперлися - вони беруть хабарі за інші проекти; а мізки України працюють (так, вірно!!) на Забугірря! | |||
==Дивись ще== | |||
*[[Ban topology]] | |||
*[[Інженер]] | |||
*[[НТУУ «КПІ»]] | |||
*[[ЗАЗ]] | |||
*[[Вуйко]] | |||
==Примітки== | |||
<references/> | |||
[[Категорія:Освіта]] | |||