Користувач:Usik64: відмінності між версіями
Usik64 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Usik64 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kot_Sova.jpg|200px|thumb|right|<span style="color:#0040FF">Без коментарів</span>]] | [[Файл:Kot_Sova.jpg|200px|thumb|right|<span style="color:#0040FF">Без коментарів</span>]] | ||
== Епіграф == | == Епіграф == | ||
{{Шаблон:Користувач-Геть-Срач}} | {{Шаблон:Користувач-Геть-Срач}} | ||
{{Шаблон:Користувач-Любов}} | {{Шаблон:Користувач-Любов}} | ||
{{Шаблон:Користувач-Пепелаци}} | {{Шаблон:Користувач-Пепелаци}} | ||
{{Шаблон:Користувач-Геть-Капчу}} | {{Шаблон:Користувач-Геть-Капчу}} | ||
::::::'''[[Користувач:Курка Аалямб|Курка]] про Меморію''' | |||
{{Цитата|Ця енциклопедія вже мертва|30}}-[[Користувач:Курка Аалямб]] | |||
::::::'''Меморія про Курку''' | |||
{{Цитата|Якщо ти сюди не пишеш, це не значить що вона мертва, дурнику.|30}} | |||
-[[Користувач:Deimos|<span style="color:#0040FF">'''Deimos'''</span>]] <sup>[[Обговорення користувача:Deimos|'''<span style="color:#80A0FF">'''обг'''</span>''']]</sup> 15:10, 21 грудня 2010 (EET) | |||
== Вступ == | == Вступ == | ||
[[Usik64]], в уявленні отієї Вашої [[Школота|школоти]] [[олдфаг]], древній, як лайно мамонта; шось середнє поміж [[Ктулху]] і [[Ленін]]им; [[неймфаг]] мережі. | [[Usik64]], в уявленні отієї Вашої [[Школота|школоти]] [[олдфаг]], древній, як лайно мамонта; шось середнє поміж [[Ктулху]] і [[Ленін]]им; [[неймфаг]] мережі. | ||
Версія за 11:43, 5 березня 2011
Епіграф
|
Цей користувач не переварює срачів в інтернетах |
|
НяЎ! Усі статті і редаґування його переповнені любоввю та обожнюванням |
|
Цей користувач полюбляє пепелаци, і вони відповідають взаємністю |
|
Адміни, будьте толерантні і адекватні НЕ ПОВЕРТАЙТЕ КАПЧУ ! |
- Курка про Меморію
| „ | Ця енциклопедія вже мертва | “ |
- Меморія про Курку
| „ | Якщо ти сюди не пишеш, це не значить що вона мертва, дурнику. | “ |
-Deimos обг 15:10, 21 грудня 2010 (EET)
Вступ
Usik64, в уявленні отієї Вашої школоти олдфаг, древній, як лайно мамонта; шось середнє поміж Ктулху і Леніним; неймфаг мережі.
До речі, панове, якщо хто до баттхьорту бажає причепити якогось сумовитого лейбика, типу "цей користувач - сраний москаль", абощо - ПРОШУ:
1. Робити це на сторінці обговорення, бо відсіля випиляю один хуй.
2. Підписуватися. Бо з анонами це нагадує отой баян про *хуй* на паркані, за яким насправді були дрова. А так іще обсудимо-побалакаємо.
Для окремих анонів: Перекладати статті з lurkmore.ru і лизати жопу москалям - це різні дієслова та вирази, на думку сабжа, lurkmore.ru містить чимало достойних лулзів, якщо до справи підходити критаично і з душею.
Також полюбляє халяву в інтернетах, внаслідок подібної пристрасті створив і Одмінує певну кількість сайтів на халявному таки конструкторі Юкоз
Сайт-кантактік
http://usik-igor.at.ua/ - там і контакти (мило, мотузка... Ну, Ви зрозуміли).
особа певною мірою адекватна, соціальної небезпеки не являє.
Якщо не примушувати робити різких рухів - зовсім навіть ого-го-собі. ВВВ, білорубін, цукор в сечі в межах норми.
Про себе пише охайно, хоч і москальською, на http://usik-igor.at.ua/.
Знає про існування десь в етерах Теореми Котєльнікова. (Відкіля розплодилася уся ота Ваша цифрова апаратура і повилазили інтернети).
Полюбляє окрім оцих Ваших інтернетів сало, пельмені (такі манюні москальські вареники, що в них ліниві москалі кладуть непереварений м'ясний фарш) і юахи (коли нема баксів).
Скромний внесок ось сюди
З-під батонів клавіатури тонкого лірика, за умови натискання їх безпосередньо пальцями автора, вийшли набрані трохи менш, як на половину,
такі штуці:
Все, написане червоним - то готові роботи поцієнта, які він поступово зобовязується перенести на сервіс.
- До речі - може кому цікаво - усе лайно та рак, нашкрябане автором, що благородно було випиляне шановними одмінами - мир їхньому дому, файєрвол і антивірус у їхній мережі! - поміщено у цю компостну яму, нехай там тихцем смердить собі - може, будуть удобрєнія.
Пісочниця
Автор спить і бачить, що праця його не пропадає марно, статті посміхають, а у читача періодично по щоці скочується скупа чоловіча сльоза радості, бо ж сабж сильно сумнівається, що подібну ЧПОйню стануть читати жінки.