Death Note

Death note (デスノーと,　десуноту, «зошит смерті») — японське аніме і манга, через наповнене край псевдофілософським підтекстом. Серйозно сприймається детективом серед дітей середнього шкільного віку.

Сюжет

Принцип роботи зошита смерті

Отже, сюжет такий: звичайний японський школяр Ягамі Лайт РАПТОВО знаходить зошит, за допомогою якого можна без жодних наслідків знищувати будь-яку особу, яку ти знаєш в обличчя і знаєш ім’я. У зв’язку з цим він вирішив стати Богом Нового Світу і знищити усіх, хто на його думку поганий, і почав вбивати усіх злочинців, про яких показували по телевізору.
Щоб перемогти його, на сцені з’являється звичайний японський школяр геніальний детектив на ім’я Еру Л. Ще з’являється Рйук — шінеґамі (бог смерті з паралельного світу демонів), хазяїн зошита, який дарує повний карт-бланш Лайту, за умови, що він сам помле від зошита смерті у кінці, Міса — тупа модель з повадками шльондри і багато інших цікавих особистостей.

Персонажі

• Рюк — шінеґамі (бог смерті) Лайта, що й підкинув йому зошит з манами по використанню. Дуже полюбляє яблука. Невидимий для людей, що в житті не мацали зошита смерті. Веде себе (і виглядає) як відбірний троль — підкидує у світ людей зошит смерті виключно для лулзів, бо йому стало нудно. (спойлер: Єдина відмінність від троля — він не брехун. І в кінці він випилює Лайте за допомогою Зошита, як і обіцяв ще в першій серії)
• Лайт Ягамі aka Кіра — той самий схиблений школяр, що знайшов зошит. страждає від манії величі, хоче «очистити» світ від злочинців і стати «Б-гом» нового світу. Серед фандому блукають чутки про його гомосексуальність — по-перше він став надто близьким другом з Л, а по-друге він надто холодний до Міси (про неї нижче). Вважає себе надрозумним, але його тупість стає очевидною ще з першої появи Ела.

Був свого роду неймфагом — постійно вбивав людей лише серцевим приступом, щоб люди помітили його. І вони його таки помітили, почавши створювати сторінки, присвячені йому в інтернетах.

• Рюдзакі aka «L» (яп. Еру) — анально контужений студент-детектив. Має якийсь там синдром. Пів-серіалу він ховається, потім… теж ховається і веде свої справи з уютнєнької штабквартирки. Є живим підтвердженням того, що люди походять від мавп — у нього непропорційно довгі люди і він завжди сидить якось перекособочено. Обожнює солодощі, тонко тролить Місу, що не повнішає через них, бо думає (надто тонко, бо та не розуміє).
• Міса Амане aka Другий Кіра — тупа і відома модель, закохана у Лайта. Щоб зустрітись з ним, віддала півжиття своєму шінеґамі (теж бог смерті).

Щодо цього, тут варто згадати саму історію. Справа у тому, що замовивши демонічний зір, ти віддаєш половину свого життя на користь бога смерті. Але у ході розвитку сюжету Бог смерті також віддав своє життя за неї, і тому вона отримала собі половину життя демона. Тому невідомо, хто ще в кінці залишився у програші.

• Ніа aka «Near» — дубляж персонажа Ела, але з ще дурнішими звичками: постійно грається з іграшками і крутить волосся. Саме він і викрутив Лайту яйця. Постійно носить з собою фото Мелло (іншого дубляжа Ела, ще тупішого). Вік невідомий, але виглядає років на 14.

Найтупіші моменти

• Лайт піддається на найтупішу і відвертішу провокацію Ела «в прямому ефірі». Побачивши вперше «Ела» по телевізору, коли той обіцяв натовкти їбало Кірі, останній пересрав настільки, що спробував одразу вбити його зошитом, від чого стався епічний фейл.
• Щоб дізнатися, чи Лайт справді не Кіра, Ел приковує його наручниками до себе.
• Усі головні герої — школярі. Дорослі на їх фоні виглядають виключно як пушечне м’ясо.

Цікаві факти

• У серіалі постійно з’являється число 19.
• Також у серіалі доволі часто світяться різні марки:
  • Батько Лайта користується ОС, схожою на MacOS.
  • Пошуковик Gentle, що повністю дублює Гугл.
  • Батя також користується Excel.
  • І т.д.
• У пілотному випуску була присутня «стирачка смерті», і якщо нею витерти ім’я, то людина оживає, якщо, звичайно, тіло ще не розклалося.

Галерея

• 
  Сферичний зошит смерті
• 
  Мани до зошита
• Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено
  Лайт
• 
  Ел
• 
  Рюк
• 
  Міса

Посилання

• Оф. сайт
• Вікі