Кольчуга-М
Вундервафлі - реалії нашого життя. Чи, можливо, його історія. |
||
|---|---|---|
| Літальні апарати | Калінін К-7 · ТУ-160 · Су-24М |  |
| На гусеницях | Ще поки на колесах · Т-35 · КВ-2 · ИС-4 · ИС-7 · Оплот-М | |
| РСЗВ | РСЗВ · РСЗВ «Смерч» | |
| Артсистеми | Дора | |
| Ракетні комплекси | БЖРК · РСД-10 | |
| Стрілецьке озброєння | Калаш · Кулемет Максим | |
| Взагалі не стріляють | Газенваген · Кольчуга-М | |
| Щось інше | Вундервафля | |
Розробка об'єднання «Топаз», м. Донецьк
Призначення
СТАНЦІЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ РОЗВІДКИ "Кольчуга-М" призначається для контролю РЕЗ [1] з імпульсним і безперервним випромінюванням [2] в діапазонах частот 135-170, 230-470 і 750-18000 МГц.
По своїй ефективності українська "Кольчуга" перевершує усі скільки-небудь схожі на неї комплекси.
Втім, справа не лише в цій самій ефективності, що само по собі теж дуже важливо, скільки в принциповому підході до рішення задачі виявлення і розпізнавання наземних, морських і повітряних об'єктів. Щоб зрозуміти суть речей, треба хоч би коротко не розповісти про те якими шляхами йшли розробка і впровадження сучасних зразків озброєнь.
У цьому марафоні компанії зробили ставку на так звані стелс-технології. Іншими словами, вони експлуатували одвічну мрію будь-якого військовика зробити свою зброю невидимою, а, отже, і невразливою. Для цього пускалися в усі тяжкі: міняли геометрію крила, застосовували різні поглинаючі матеріали і інша і інша. Треба помітити, їм багато що вдалося. Окрім одного - обійтися без локаторів на цій техніці. Без них вона сліпа і глуха. У минулих локальних війнах ці самі локатори насамперед засікали засоби протиповітряної оборони супротивника, знищували їх і вже потім повністю панували в небі. Зробити це було не особливо складно: ППО супротивника, виявляючи себе, само активно шукало ворога.
Не посилаючи ніяких сигналів, ведучи пасивну радіотехнічну розвідку, "Кольчуга", працюючи за принципом тропосферного поширення, не лише виявляє але і розпізнає об'єкт. У її пам'яті усі їх зразки. При цьому нападаюча сторона зовсім не підозрює, що спіймана, як мовиться, на гарячому. По-перше, у неї нічого немає на екранах, по-друге, "Кольчуга" знаходиться не в прямій видимості, а за 600-800 кілометрів, а раз так - значить, і приводів застосовувати заходи для свого захисту ніби немає ніяких.
Трішки характеристик
- Для переконливості приведемо ті самі підвищені технічні параметри комплексу
- Отже: комплекс "Кольчуга" складається з трьох станцій. Він здатний визначати координати наземних і надводних цілей, маршрути їх руху на території до 600 км, для повітряних цілей на висоті 10 км - до 800 км і до 1000 км по фронту.
- Станція має в розпорядженні п'ять антенних систем метрового, дециметрового і сантиметрового діапазону. Має паралельний 36-канальний приймач виявлення, спеціальні селектори, здатні виключити сигнали, що заважають, і одночасно супроводжувати сигнали від 32 цілей. Ще "Кольчуга" це потужний бортовий комп'ютер, добре навчений екіпаж, а в цілому, - отакий сплав новітніх досягнень української науки і техніки, рівних яким у світі доки немає.
- Говорячи мовою військових, виріб поставлений на озброєння ВС України. Його розробка захищена 8 патентами, серійне виробництво - 12 технологічними ноу-хау. Найбільш важливе місце серед них займає технологія мікроелектроніки, на основі якої виготовляється 96 мікроелектронних збірок, вживаних в "Кольчузі".
- Дальність виявлення повітряних цілей в 800 км досягнута тільки українською "Кольчугою". Найближчий до неї за цими показниками американський "Авакс" повітряного базування забезпечує таку дальність лише на рівні 600 км, а наземні комплекси "Віра" (Чехія) і "Вега" (Росія) - 400 км, тобто удвічі меншу, ніж український виріб. Нижня межа робочого діапазону частот, в якому здійснюється виявлення цілей, у "Кольчуги" - 130 Мгц, є найменшою серед аналогів: "Авакса" - 2 000 Мгц, "Віри" - 850 Мгц, "Веги" - 200 Мгц.
- Найбільші ж переваги "Кольчуга" має за тими характеристиками, від яких залежить достовірне розпізнавання виявлених цілей. Що забезпечується як унікальністю закладених при розробці відповідних алгоритмів, так і високотехнологічною їх апаратурною реалізацією, досягнутою під час серійного виробництва. Зокрема середньоквадратичне відхилення виміру частот - найбільш інформативних параметрів для визначення типів виявлених станцій радіолокацій - складає у "Кольчуги" 0,4 Мгц, тоді як у російської "Веги" - 0,5-1,0 Мгц, у американського "Авакса" - 1,0 Мгц а у чеської "Віри" взагалі 3,6-21,0 Мгц. Максимальна тривалість виміряних "Кольчугою" виявлених імпульсів дорівнює 999,0 мкс, в порівнянні з 99,9 мкс у "Авакса" і 200 мкс "Віри". Період же повторення таких імпульсів може вимірюватися "Кольчугою" до максимального показника в 79 999 мкс, тоді як аналоги здатні здійснювати такі виміри лише до максимального значення у 10 000 мкс. В результаті кількість радіотехнічних засобів, які класифікуються при виявленні, у "Кольчуги" практично не обмежено, чого не можна сказати ні про один з відомих аналогів. У української станції алгоритмічно і програмно передбачені аналіз систематизація, узагальнення і збереження у базі даних інформації про усі виявлені джерела радіовипромінювання і про параметри випромінюваних ними сигналів. Інформація ж, зібрана у вказаній базі даних може використовуватися для ідентифікації і розпізнавання знову виявлених джерел радіовипромінювання, а також для узагальнення в контексті з інформацією, отриманою іншими каналами розвідки
На озброєнні
Сьогодні комплекс пасивної радіотехнічної розвідки українського виробництва Кольчуга знаходиться на озброєнні таких країн як:
- Україна від 2 до 4 одиниць;
- Туркменістан 4 одиниці;
- Китай 4-8 одиниць;
- Ефіопія 3 одиниці;
- Грузія 2-3 одиниці;
- Імовірно Азербайджан має на озброєнні теж декілька одиниць цього комплексу.
Також у світових стрічках новин часто з'являються неправдиві повідомлення про продаж цих комплексів Ірану. Ці повідомлення дуже схожі на ті які були під час розпалювання конфлікту в Персидській затоці. Тоді західні засоби масової інформації заявляли про продаж 4 комплексів Кольчуга збройним силам Іраку і звинувачували Україну в порушенні санкцій накладених проти Республіки Ірак.
Лулзи
- Хвалені піндосівські літаки-невидимки Стелс Кольчуга-М бачить, розпізнає, а збити — то вже справа техніки (хоч тобі «старенький» С-75, хоч трохи новіший С-200, а хоч С-300).
- Продаж однієї одиниці комплексу [3] дозволяє пів-року виплачувати зарплатню колективу об'єднання.
- Цікаво, що на "Топазі" залишилося так зване військове приймання, принципи якого намагалися за часів перебудови перенести на усі заводи і фабрики. Приймання залишилося там, де йому і належить бути, де воно, власне, завжди і було. Контроль якості здійснюється на усіх етапах виробництва. Крім того, готова продукція проходить і усі клімато-механичні випробування [4].
А як починалося
Народилася "Кольчуга" в Курську. Серійний випуск першого покоління цих станцій об'єднання "Топаз" здійснювало з 1987 року. Проте новий час і нові обставини зажадали і нового потенціалу для комплексу, з чим, об'єднавши свої зусилля, учені і виробничники України блискуче впоралися, викликавши тим самим чималий резонанс у світі озброєнь.
Випробування нового комплексу "Кольчуга" успішно пройшло в листопаді 2000 року і відтоді військові кола багатьох країн добре засвоїли "билинне слово".
В інтернетах
Примітки
- ↑ РЕЗ — радіо-електронні засоби
- ↑ Це є пасивна радіолокація. На відміну від активної, коли комплекс сам опромінює об'єкт спостереження, а потім, скажімо, за різницею доплерівської частоти визначає швидкість, напрям руху, ідентифікує об'єкт, Кольчуга НІЧОГО не випромінює.
- ↑ Якщо провести приблизні нескладні підрахунки за Малєніним-Бурєніним чи «Математикою Пупкіна з картинками»
- ↑ "Кольчуги" поміщають в спеціальні камери, де температура міняється від плюс 50 до мінус 50. І нічого, працюють, як годинник, як і належить справжній "Кольчузі"