Козаки
Козаки (козак - з татаромонг.тюрк. білий гусак, звідси найбільш поширене значення слова - "вільна, незалежна людина") - вільна і кумедна людина, вільна по волі Божій, а не царській чи панській, не ірод і не душогуб, не раб гріха, захисник Вічного Добра і Правди, всіх гонимих і пригноблених, який і в воді не тоне і в вогні не горить, людина вільної України, святої Русі і Царства Божого, яке на небі і на землі єдине для всіх. Кожен народ світу по своєму виражає ідею козацтва, але можна бути певним, що народна самоназва зазвичай означає ні що інше як козак. У українців це українець, людина вільної України, у узбеків це узбек, що в перекладі означає "сам-собі-пан", у поляків це поляк, у якого "Польська ще не згінела", у американців це "America" де повсюди "freedom" і т.д. Тому можемо бути певні, що щоб зробити приємне людині маємо відноситись до неї з повагою, як до такого самого козака, якими ми вважаємо себе. Саме з цього і починається справжня вільноукраїнська культура, яка з давніх-давен процвітає на Подніпров'ї.
Козаки це спільнота вільних кумедних людей, які здавна населяють нашу Землю. Враховуючи те, що людей було створено вільними і кумедними з самого початку, а вже потім деякі з них стали серйозними рабами, то можна стверджувати, що вже перші люди (зображені у Великій Книзі Казок під іменами Адама та Єви) були козаками і отже всі сучасні люди походять від козаків.
В стародавніх степових казках і піснях виведені в образі диких білих гусей, гусей-лебедів ("Летять гуси, летять гуси..."), зокрема в казці про Івасика-Телесика та про Оленку і її братика Іванка. В наш час велика спільнота козаків відомі як фрілансери (Freelancers). Відомі також як скити (скіфи), фрімени (freemen), вольники, корсари, Берегове Братство, киргиз-кайсаки, джедаї і т.д.
Козацька спільнота здавна мала великий вплив у формуванні українського хохляцького народу, одною з самоназв якого була - козацький народ. Тобто в ті часи всі українці були козаками, вільними людьми. На жаль нині це не так, хоч ніколи не пізно це змінити, див. Як стати козаком. Тому треба пам'ятати, що в українській мові слово козаки часто розуміється у вужчому розумінні - вільні люди православної віри язика хохляцького.
Все життя людської спільноти тримається на праці вільних людей, козаків. Важко знайти людину, яка досягла успіху в житті, будучи при цьому рабом. Всі найбільші досягнення і винаходи в історії людства зроблені козаками.
Зміст
Передісторія і світогляд[ред.]
Що наші діди розказували про козацтво? Кожен козак, та не кожен має об тім знак. Не всяк козак у якого шабля. Всі люди козаки. Всі козаки отамани. Не той козак, що переміг, а той що вивернувся і багато-багато чого іншого. Словом, слава Тобі Боже, що ми козаки, вільні люди, а не раби гріха.
Ідея свободи, притаманної людині відома людству з давніх давен. З давніх давен свободу людини трактували як дар Божий і разом з тим як найбільше людське прокляття, основу людської природи. Саме на ідеї свободи як дару Божого і розквітла на теренах стародавньої Скіфії строката і розмаїта цивілізація вільних людей по волі Божій самих разних вір, мов і самоназв. Саме з цієї степової цивілізації і бере свій початок власне козацтво таке яке ми знаємо, козацтво українське, яке виникає і розвивається на Подніпров'ї у 16-17 століттях.
На теренах древньої Скіфії, на її західних границях, які непомітно переходили у Європу виникла нова християнська цивілізація, яка називалась Руссю, Руссю святою і християнською, вкладаючи сюди відому всім степовикам віру про вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській. Однак пройшов деякий час і Русь відцуралася своєї колиски, Великого Степу-Скіфії і її людей, хоч і язичників, а все ж таки не чужих. В результаті Великий Степ пішов війною на Русь, щоб повернути її в свої обійми, але з того нічого не вийшло, бо сам Степ став Руссю, або на модерний лад - Русією-Росією, вона ж Козакія і Тартарія.
Початкову історію перших руських людей, які звалися козаками важко уявити нічого не знаючи про діда Чингіза і створене ним у Великому Степу Всевелике Військо-Орду, Військо Вічного Синього Неба і Сонця Золотосяйного (згадаймо кольори українських прапорів). Дід Чингіз хоч і був язичником, але голота Великого Степу саме його обрала своїм отаманом, що говорить про те, що дід він був непересічний. Потім ця степова голота під його началом узяла золотоверхий Київ вигнавши звідти попередніх вождів з роду діда Рюрика і включала його у цивілізацію Великого Степу. З того і починається власне казка про українське козацтво.
Українські козаки то були люди старої (малої) Русі-України з центром у Києві, які в силу різних причин потрапили до складу Війська-Орди, отримали там військовий досвід і всяких посад. Саме там вони почули популярну серед степових побратимів-ординців самоназву "козак" і стали вживати її як свою, наповнюючи християнським змістом. Потім з ординцями вони пересварилися, вийшли зі складу Орди і проголосили незалежність. Так на Подніпров'ї з'явилась власна козацька вольниця, Подніпровське Військо, Військо Запорізьке, Дніпрова Орда і власне козацтво, вільні люди по волі Божій, а не царя, пана чи того ж таки діда Чингіза і його нащадків, ординських отаманів. Лиш Богу єдиному ми служимо, стверджували українські козаки. До речі мабуть саме з тих часів іде ще одна назва козаків-українців - волелюбний хохол, тобто в перекладі зі степового суржика Божий син, син Вічного Синього Неба (Кок ул)
Слово «козак», не нашого, а турського походження. В мові половців означало воно стільки, що — сторож, вартовий. В турецькій мові слово «козак» вживалося на означення вільної, незалежної нівідкого людини.
Старі літописи й документи, вже в половині XV ст. знають татарських «козаків», що, як легко озброєна кіннота, сторожили Кафи та інших осередків італійської торгівлі на Криму.
Також вже від початків козацтва поширеним було бачення козацтва як спільноти степових християн і воїнів Христових (а кожен християнин в якійсь мірі воїн - захисник Вічних Добра, Правди і Справедливості, усіх покривждених і пригноблених). Чимало людей ставили знак рівності між козацтвом і християнством, говорячи про козацтво-християнство, а волелюбна сільська біднота сіл Подніпров'я взагалі споконвіку трималась думки, що кожна добра, порядна, справедлива і працьовита людина, кожний правдивий хоч і грішний християнин є в якійсь мірі козаком, воїном Христовим і вільною людиною по волі Божій, а не царській чи панській. Саме в середовищі вбогих і гонимих, неодноразово поневолюваних християн Подніпров'я завжди жила і давала все нові і нові плоди віра у козаків як людей Божих, у трудових козаків-християн, які споконвіків стоять за Добро, Правду і Волю. З часом з середовища простих і гонимих людей, які самоназивались козаками виділилась верства заможніших, реєстрових (задокументованих) козаків, які нерідко виступали проти прагнення народних мас називати себе святою для них дідівською самоназвою "козак". Для того щоб поневолити простий і убогий люд вільної України реєстрові козаки не раз і не два йшли на співпрацю з владою тих чи інших держав Сходу і Заходу аби тільки зберегти свої привілеї і довести всім, що лише вони мають право бути козаками, а прості мужики-гречкосії ніколи козаками не були і не будуть. Певні залишки цього древнього (з 16-17 ст.) світоглядного конфлікту збереглися і досі, навіть зараз деякі люди вважають лише тих козаками, чиї предки були записані козаками у ті чи інші документи. Але Бог їм суддя. Хто хоче знайти і зрозуміти Правду Життя - він її знайде.
Військо Запорізьке і Київська Русь-Україна[ред.]
В епоху гонінь на правду і віру на Подніпров'ї у 15-17 ст. нащадки колишніх руських християн і охрещених татар, які служили у Війську-Орді, прості трудові люди Подніпров'я, які промишляли рибою, птицею, торговлею, ремісництвом і всяким іншим промислом згадали древню віру своїх дідів-степовиків і почали називати себе на їхній лад козаками, вільними людьми по волі Божій, а не царській чи панській. Так у кінці 15-го і на початку 16-го століття на Подніпров'ї, особливо на землях за порогами - Запорожжі, на Пониззі Дніпра-Славути виникла самоврядна область і держава вільних людей по волі Божій, козаків-християн. На старий степовий лад, свою державу вони називали Ордою Подніпров'я, Військом Подніпровським, Запорізьким або Державою Війська Запорізького. Саме тут маємо шукати початки спільноти людей вільної України і новітньої української державності, відродженої державності старожитньої Київської Русі, Київської Русі-України.
Світоглядний і іний конфлікт з Царством Московським[ред.]
.
Як стати козаком[ред.]
Козак за стародавніми переказами це вільна людина, яка підкоряється лише волі Кумедного, поводиться вільно і кумедно - сам вибирає свій життєвий шлях, свою віру і мову, свій стиль одягу і навіть музику, яку слухає. Зазвичай козаки в силу своєї кумедності обирають найкумедніше - якщо життєвий шлях, то веселий і непердбачуваний, з великою кількістю пригод, якщо віру - то суміш усіх вір світу, якщо мову, то суржик.
Якщо ти потрапив в рабство, неволю, залежність від когось або чогось, що не має відношення до Кумедного, для того щоб знову стати вільною людиною, козаком, тобі досить згадати хто ти і якого роду (козацького, з вільних людей) і чесно визнати, що ти внутрішньо вільний і цю волю в тебе нікому не відібрати, якщо ти сам цього не захочеш. Також, якщо ти став козаком, пам'ятай, що всім знати про це не обов'язково - кумедні люди це і так зрозуміють, а серйозні можуть образитися. Хочеш бути вільним - просто будь ним.
Майже визначення[ред.]
Козак розумний, з латини Homo Sapiens, розумна істота, яка за твердженням Тернопільського Сірого, мешкала на теренах матінки Землі мало не Вічно, бо саме її Створив Бог.
За твердженням того ж-таки Тернопільського Сірого, всі нерозумні козаки не витримали еволюції, і поступово скотилися до мавпи москалів.
Але, не будемо забігати (ні набігати), і дамо слово Першодосліднику.
Козаки[ред.]
КОЗАКИ. Козаки - то найдревніша нація у світі. Адам був козак. Кажуть, Господь створив його по подобі своїй, а ті, хто бачили БОГА стверджують що в нього є чуб.
Колись козаками були заселені всі земні простори від Жмеринки до Акапулько, і, поки вчені ломали голови: від чого виздихали динозаври - від потопу, чи метеориту, козаки загадково посміювались в прокурені вуса...
Сидить козак під вербою, На скрипочці грає... Не під вербою, і не на скрипочці, але все ж...
Корисна інформація про козаків:
ШАРОВАРИ: шаровари вигадали козаки - це найширші штани в світі,з яких можна хвацько вихопити шаблюку;
ШАБЛЯ: шаблю вигадали козаки - це кривий меч, назва якого з давньокозацької означае: "А ну тихіше, панове!";
САЛО: сало вигадали козаки - вони видобували сало із свиней за допомогою доброти, турботи та шаблі;
СВИНЯ: свиню вигадали козаки - були навіть в давнину козаки-характерники, які могли перетворитися в свиню за допомогою чарівних слів та відра горілки;
ГОРІЛКА: горілку вигадали козаки, щоб мати причину надавати підсрачників москалям;
МОСКАЛІ: москалі колись були козаками, потім з якогось дива придуріли, почали називати горілку - "водкой", пиво - "півом", а януковича - президентом, за що отримали підсрачників і подалися у невідомому напрямку;
КАМАСУТРА: камасутру вигадали козаки і максимально її вдосконалили. Крім цього, козаки були в сексі хвацькими і винахідливими, за що їх називали язичниками;
КОНОПЛЯ: коноплю вигадали козаки, щоб дочекатися поки Колумб привезе тютюн від американських козаків.
Що цікаво: на відміну від тютюну, конопля не викликала захворювання на рак, - навпаки, покуривши конопель, козки починали гордитися своєю країною, приймати законопроекти і робити набіги на татарські села з метою поживи, бо пробивало на хавчик.
Так само, після конопель пробивало на "ізмєну": кажуть, Мазепа перебіг до шведів добре перед тим дунувши.
КІНЬ – в прадавні часи транспорт і бойовий товариш козака.
БУЛАВА – аргумент, «хто нє понял»
ЗАВДАННЯ - оберігав рідну землю.
Ознаки козака нині[ред.]
1. Козак тягне літруху.
2. Козак вирізняє москаля з-поміж інших козаків швидко, точно і один раз.
3. Дивиться на москаля, як зазначено на мотиваторі вище.
4. Ніколи не каже «Здравствуйтє», чи «Шолом»; вітається «Слава Ісусу Христу», чи, на крайняк, «Доброго Вам здоров’я»
5. Завдання - розповідати школоті про козаків, що оберігали рідну землю.
Також. Козак – звернення козака до іншого чоловіка, ким би він не був, аби не москаль.
Приклад такого вжитку[ред.]
{{#if:|| „ | Львів, трамвай; кремезний дідок у вишиванці з МП-40 чемно запитує у пасажирів: «Ану, друзі, підкажіть дідові, котра година?»
Негр із заднього сидіння підривається: «П'ятнадцять на п’яту, шановний!» - Сиди-сиди, козаче, я й так бачу, що ти не москаль. |
“ |
| {{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} | ||
{{#ifeq:Козаки|Гайдлайнс|}} - баян
Козачка[ред.]
Як може стати зрозумілим за визначенням, самиця козака. Не дивлячись на тугу за набігами і походами, козак мав теж періодично з кимось злягатися, не плутати з щиромоскальським "паєбацца". А от, щоб не перетворитися не некозака, тим КИМОСЬ, мала бути саме Вона, козачка.
На цілком логічне запитання: "Так хто ж таки розумніший, козак чи його козачка?", старий козак - характерник завжди давав відповідь: "А Ви бачили козачку, що вийшла би за козака, бо у нього гарні і довгі ноги від вух?"
Лист запорізьких козаків турецькому султанові[ред.]
Лист запорізьких козаків турецькому султанові - билинний приклад билинного троллінгу.
Було написано заради Лулзів десь у сімнадцятому столітті козаками, що добряче насмакувались горілкою, у відповідь на пафосні заклики турецького султана про здачу запорожців на його милість.
Про те, кому саме і коли саме (існують різні версії датування листа: 1600, 1619, 1620, 1667, 1696, та ін) запорожці писали листа, теж все ще сперечаються.
http://ukrmemoria.com/w/images/3/30/800px-Repin_Cossacks.jpg
Безпосередньо лист[ред.]
Отвiт Запорожцiв Магомету IV
Ти, султан, чорт турецкий, i проклятого чорта брат i товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якiй ты в чорта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое вiйско пожирае. Hе будешь ты, сукiн ты сыну, сынiв христiянських пiд собой маты, твойого вiйска мы не боiмось, землею i водою будем биться з тобою, распройоб твою мать.
Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Iерусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего свiту i пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, рiзницька собака, нехрещений лоб, мать твою въйоб.
От так тобi запорожцi виcказали, плюгавче. Не будешь ти i свиней христiанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо i календаря не маемо, мiсяц у небi, год у кнызи, а день такий у нас, який i у Вас, за це поцелуй в сраку нас!..
Пiдписали: Кошевой атаман Иван Сирко Зо всiм кошем Запорожськiм
Також
- Лист послужив прототипом для билинного виведеного в топ української блогосферою поста-відповіді Медведєву.
- З незрозумілих причин у фільмі Бортка про Тарасу Бульбу, авторство листа було приписано сему персонажу.
- У фільмі Л. Бикова "У бій ідуть лише діди" текст листа взяли за основу для виклику на поєдинок німецького аса.
