Інтернет-бійці

Шаблон:Учан Інтирнет бійці - особливий загін Війська Безосібного, призначений для термінового нищення москалоти, бидлоти, школоти.

Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено

Підрозділ інтирнет бійців на чолі з Ясоном пиздить москалоту, бидлоту, школоту

Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено

Вступай до лав інтирнет бійців! Тут ти станеш справжнім чоловіком

Коментар Ясона дінАльта

Мною було десь рік тому помічено, що нацисто-расисти мають жахливий прокльон, віртуальну анафему, інфернальний вислів підерастичної уяви: "інтернет боєць". При цьому в ці два слова вкладається вся ненависть, все призирство, всі комплекси шовіністоєблана. Це все дуже доставляє, оскільки вони самі є задротами "інтирнет бойцамі". Це зриває останню завісу із їх і так не дуже прикритої сраки.

Епос про діяння интирнет бійців

Десь у дальнім краю
На низемних долинах,
Де гуля москалина,
Й гаде землю свою -
Є людина, велика людина,
Що довела хоробрість в бою.
Небезпека постійно чекає на нього
З-за дерев, і з води - бо москальське усе;
Кожен раз ту нелегку дорогу,
Він долає, ще й ворога б'є.
О, славен мужній лицар благочестий,
В своїм загоні, що і пан і голова.
Гіри гуцульщини далеко, та наш месник
Коли б не йшов: чи осьні, чи зима,
Герой завжди відважний та рішучий!
... От знову йде, в мішку з вухами москаля
Все мріє, як гуцульськає земля
Уславить: Чим вояка не блискучий?

Лірична відповідь рака-аутиста-ґрахвомана-пустомелі ґероїчному інтирнет-бійцеві

Десь в мережі етерів, де давно не гуля москалина:

Что ім дєлать? Язик у хохлов вєдь нє тот…

Є людина ― велика і славна людина

А не рак, не гівно - аутист, і не йобаний скот

Тут Ясон, проповзаючи повз вже давненько,

Йом скрижалі вручив. Бо ж – либонь, поспішав десь мабуть

І тепер не докличецця рідня ненька

Бо борня лиш трива ― у бою лишень праведна путь.

Шо в скрижалях отих – вуйку, досі не видко ні разу

Лиш зненавидів наш інтирнетний вояк

Всю москальсько-школоцьку бидляцьку гівняну заразу

Та – біда – шось не бореться ґета ніяк

Як мудрєйший Ясон, що ганебну Медузу-Ґарґову

Пиздив мовчки, в щита заглянувши лиш раз

У Радехові Він –лол- вивчав не лишень куркамоуу

А й лайнову борню, як писать на стєнє «підараз»

Як на Ґ починать мав нє кожнєє слово…

Нєх вас коні заграли – скаже, й знову вже ворога бить

Скрипник-батько, до тебе лиш знову і знову!

Прямо з оХВісу будьмо кацапа гнобить.

Як балакать по-людськи з тобов променисто

Цей вояка захоче – то зразу підпишецця вмить

Коли ж «хую дурний ти» - тоді аномімус він чистий

І нічо не їбе, не колише, не ґра, не горить

І в криївку назад – чуть потролив і досить

Позайобував трошки – і все, і хана , і пиздець

Чим вояка не гожий? Навіщо флюдросить?

УРЖ він ніхто – ну а ТУТ він інтИрнет-боєць!!!