Хохлосрач

Фофудья! Ісконно ґоворю вам! Фофудья!

Сутність Хохлосрачу

„	Якщо пише десь кацап про австрійський про генштаб, де придумали всіх нас… і що ми крадемо газ, і оддайтє руСССкій Крим, і Масква це третій Рим – лиш комент там запиздяч, тут же буде хохлосрач.	“
— diversey_ua

Хохлосрач (алсо Х-срач, укросуперечка (рос. — укроспор)) — суперечка в інтернеті між прибічниками України та так званих "русскіх сіл" (росіяне, російськомовні мешканці України та інші небайдужі, включаючи тролів).

Частіше за все Х-срачем називають суперечку, учасники якої вийшли за межі адекватності.

З точки зору науки

Феномен Х-срачу так розбігся по матінці-Землі, що навіть привернув увагу британських експертів, які намагаються зрозуміти що ж Воно таке.

Ось уривок із одного дослідження:

„

…Непримиренні суперечки між двома таборами можуть тривати нескінченно довго... В таких суперечках позиції сторін визначені давно і усім заздалегідь зрозумілі. Докази і аргументи добре відомі, на кожний аргумент існує свій контраргумент, на кожний випад є гідна відповідь, на кожну обзивалку – своя обзивалка. Здавалося б, така суперечка не має ніякого сенсу, адже сторони не тільки не можуть нічого довести одна одній, а навіть сказать щось нове. Але суперечка виникає знову і знову, аргументи висуваються, обзивалки йдуть в дію. Ймовірно, учасникам важлива сама ситуація конфлікту, важливим є процес виявлення власної позиції. Присутність постійного та зрозумілого ворога зміцнює впевненість у вірності власного ідеологічного міфу, а зіткнення з прибічниками ворога, відбиття його нападів, нанесення влучних ударів, вигукування напрацьованої аргументації – все це є своєрідним ритуалом, в якому старі бійці підтверджують своє вміння боротися, а молоді, споглядаючи ветеранів, прилучаються до ратної справи.

“

Знай наших!

Для доброго Х-срачу потрібно багато учасників; отже, проміж ними необхідна координація.

В Живому Журналі, наприклад, координацією українських учасників займається Фофудья.

Фофуддєносці вишукують у ЖЖшечці пости, які містять апологему "давлю хахлов", розміщують в спільноті посилання і цитати із посту і пропонують "поддєржать ісконніка". Якщо постинґ зацікавив фофуддістів (а таке відбудеться з імовірністю 85-90%, надто вже консистентні ті ісконники), то через деякий час в ЖЖ у потерпілого з'являються "канонічні" коментарі: хохлосрач починається!

Якщо жертва піддається нападу вперше, то, як мінімум, перші 100 коментарів вона не оддупляє сітуйовіну, — шо то за невідомі досі люди збіглися їй отуточки на голівоньку? Тим не менш, з другого разу фірмовий фофуддєтролінґ вже легко впізнається, і срач втрачає свою феєрію, на яку так сильно розрахований
Вам у фофудді не спекотно? — так фофуддєносцю дають зрозуміти, що його викрито. Наприклад, діалог у ЖЖ-шці:

„

Фоф: А я верю Януковичу! Он — часть той силы, которая реально давит хохлов! Мы победим мразь! Иск: Гм... Вам в фофудье не жарко, уважаемый? Фоф: Дякую, в нас ер-кондишенінґ

“

Нано-клавіатурний вояка — так називають учасників хохлосрачів з ісконного боку, особливо таких, які висловлюються агресивно (а якщо не агресивно, то це вже не хохлосрач, нє?)

Ворог не спить

Успіхи Фофудді змусили опонентів "пораскінуть мозґамі" і створити аналог спільноти — "Вишиванко", "Фофуддю навиворіт". Алсо, на відміну від Фофудьї, яка стала самохідним самостійним винаходом, "Вишиванка", як пародія, являє собою повне лайно трошки більше, ніж повністю.

Броженіє русскіх умов з часом вихлюпнуло спільноту, у назві якої чітко конкретизована суть її існування — hohlosra4. Незважаючи на майстерно вигадану унікальну назву, спільнота є ще більшим похмурим гівном, ніж "Вишиванка", а її дописувачі — здебільшого професійні тролі, які пхають свої пости у п’ятдесят спільнот одночасно.

До того ж, з’явилися провокатори, які навмисно публікують анти-українські матеріали з метою викликати хохлосрач. Таких іменують "Заклиначами хохлів" (перша згадка терміну). Британські адміни вчені встановили, що це роблять задля пЄару, підняття рейтингу, або ж просто для розваги. Також є ідеї внести постійне бажання хохлосрачу в розряд психосексуальних розладів і дати цьому самому бажанню погони "збочення", і до того ж ще й якось це все назвати, приміром — "срачофілія".

А нещодавно здивовані фофуддісти відкрили, що деякі політичні блоґери (вірніше, їх спеціально натаскані помічники) помістили увесь активний склад цієї ЖЖ-шної комуни до своїх бан-листів.