Файна Меморія:Гайдлайнс

Увага! Це версія 0.2 beta. Наразі вона доповнюється і від редагування захищена. Якщо вам є що порадити чи додати, зв'яжіться зі мною. І окреме дякую всім, хто звернеться ;)

За велике і соковите доповнення цих гайдлайнів дякуємо користувачу Deimos

Передмова, або цо то в біса таке

Привіт! Ласкаво просимо на Файну Меморію! Ми тут, аби зробити твоє перебування з нами найцікавішим, найповнішим і найпродуктивнішим. Для цього я хочу розказати тобі дещо про те, як у нас тут прийнято і як у нас тут не прийнято. Отже, почнемо.

Отож, як ти вже знаєш, ми тут на луркморі займаємося графоманством вчимо нерозумних нубів різним мемам і мережевому фольклору. А до навчання, як до процесу розумово кропіткого і ніібацца невдячного, треба ставитися серйозно, педантично і якось навіть трохи по-снобськи, але вирішувати тобі.

Якось ти дізнався про нас, почитав, тобі щось сподобалося, не сподобалося, ти оцінив усі за та проти й зареєструвався. Вітаю! Тепер ти один з нас. Добре це, чи погано, покаже час.
Ти зареєструвався. Логічно буде припустити, що ти зробив ця для того, щоб виправити або написати якусь статтю. Спробуємо навчити тебе це робити.

Все, що буде написано нижче - скоріше рекомендації, аніж догми і правила, але не варто думати, що от саме твоєї лінивої до читання дупи вони не стосуються. Вони стосуються всіх, ну окрім адмінів, і то, коли вони нап'ються. В цілому ж для того, щоб твою статтю швидко не каюкнули, а розвинули у щось серйозне, їх все ж варто прочитати. І користь для душі, і спокій для серденька.

Правила

В нас на цьому чудовому тихому, а головне такому своєму сайті все ж існує 5 заповідей, яких варто дотримуватися незалежно від того, ким ти є.

Заповідь перша: ми не проти реготати на всю горлянку, але ФАКТИ ПОНАД УСЕ!

Заповідь друга: не став лулзи вище фактажу статті своєї, ібо смєхуєчєк повно і в росіян.

Заповідь третя: не випендрюйся і пиши природньо. Так, як би ти розказав знайомій блондинці, але не скотись у відвертий блондинізм, ібо хуя на комір тобі буде, а не лулзи.

Заповідь четверта: користувач не завжди правий. Редактор не завжди правий. Шановані адміністратори завжди праві!

Заповідь п'ята: абсурдність і відвертий бруд йдуть нахуй лісом.

Отакі в нас правила, легкі до виконання, зрозумілі навіть блондинці. І щоб остаточно покінчити з правилами, дотримуйся дуже правильного принципу: люби луркмор в собі, а не себе в луркморі! Бо життя плинне, а слава вічна.

Створення статті

Вимоги до статей Меморії досить прості — достатня кількість лулзів і достатня кількість фактів. Головне - будьте готові пояснити адміністраторам, чому ця стаття має знаходитися на ФМ.
Важливо також пам'ятати про те, що ФМ - не словник, і статті, які складаються з одного абзацу, нам не потрібні, і єдина причина, з якою, наприклад, ця стаття й досі не видалена - вона й справді потрібна, і потрібен доброволець, який її напише. Може їм будеш ти?

Поки не забув

Спочатку прочитай цю статтю, вона багато чого зможе тобі розповісти. Якщо коротко, Файна Меморія - це енциклопедія Лулзів, Фактів і Драми. Іншими словами, це збірка усього цікавого, що можна знайти в інтернеті. Але на відміну від тієї ж Вікіпедії, уся інформація подається тут більше через призму власного світосприйняття. Якщо в тебе є оригінальна думка про якусь цікавинку, ми будемо раді, якщо ти нею поділишся. Але є визначена межа абсурдності, яку не можна переходити. Якщо без цього ніяк - тоді ти помилився адресою, тобі потрібно на Інциклопедію. Також не потрібно забувати, що можливо про це вже було написано. Для цього є пошук, через який ти зможеш знайти усе. Можливо те, про що ти хочеш написати, вже є частиною іншої статті?

З чого почати статтю

Отже, ти всеж таки вирішив створити свою статтю. Як відомо, як корабель назвеш, так він і попливе. Є кілька правил для назви статті.

1. Назва має починатися з Великої літери. Це технічні обмеженності.
2. Вона може починатися зі спецсисволів, але є велика ймовірність того, що користувач просто не зможе перейти на цю статтю. Тому краще створити редірект з назви без символа. Наприклад є стаття b, яка починається з символу /. Скоріш за все ти не потрапиш на цю статтю, тому є спеціальна сторінка-перенаправлення b, через яке ти зможеш потрапити на потрібну статтю.
3. Назва має бути не надто довгою і складною. Обери найтиповішу назву і потурбуйся про сторінки-перенаправлення, щоб читач міг легко знайти її.

Власне саму статтю, як і в будь-якій сраній енциклопедІї, варто почати власне з назви статті. Ги, еге. Жирним шрифтом. Далі варто вказати альтернативні назви описуваного (у випадку з людьми - їх поганяла або реальні імена,за якими вони можуть бути відомі). Посля цього постав ДОВГЕ тире (—) і короткий словниковий опис, накраще на один-два рядки. Це важливо використовувати саме довге тире, тоді почилання на статтю отримають навіть ті, хто набрав назву не у Меморії, а в Гуглі. Не більше пари речень, і простіше, простіше! Не перевантажуйте визначення купою мемів, інакше на статтю покладуть великого і соковитого. Тобто найтиповіше це виглядало б так:

„

ЖЖ (скорочення від Живий Журнал, в оригіналі LiveJournal), також відомий як ЖеЖешка – сайт livejournal.com. Один з найпопулярніших блогохостингів світу і найпопулярніший на території екс-совку. Створювався для піндосів, але з нез’ясованих обставин став неймовірно популярним серед росіян (друге місце за кількістю користувачів), а пізніше і серед українців (п’яте місце).

“

Іноді в статтях можна над визначенням помітити цитату - віршик, влучний вислів або щось ще, що якось допоможе одразу охарактеризувати настрій статті і т.д.. Взагалі-то така мода прилізла до нас з Абсурдопедії, але якщо там цих цитат на одну статтю 99.9%, то в нас трошки інакше. Не рекомендуємо використовувати більше однієї цитати на статтю. Щодо місць, де їх можна пошукати - приміром, непогані віршики пише diversey_ua, більшість його шедеврів на будь-яку тематику і практично під будь-яку статейку можна невозбранно знайти на його віршоблозі або ж на сайті Рагулі. І не перетворюйте статті на ригню з Абсурдопедії. Як людей прошу.

Після цього треба створити перший заголовок шляхом друку двох символів "=" і продовжувати писати більш докладно.

Як вже було сказано раніше, Файна Меморія є Енциклопедією Лулзів, Фактів і Драми. Отже, ти ладен писати про все, що тобі заманеться, і єдина вимога, яка в нас є - стаття має містити якщо не усі з зазначених елементів, то хоча б один, але у такій концентрації, щоб читач не забував про те що він читає саме Файну Меморію аж до останнього слова.
Також не треба забувати, що мова написання статті має бути зрозуміла навіть розумово відсталим дітям. Просто не пояснюй статтю про один мем, використовуючи другий і третій, якщо це можна зробити усім зрозумілими словами.

Імена

Особливо цей пункт стосується статей про людей і персонажів. В якості назви статті необхідно вказувати найвідоміше ім'я персонажа, під яким він найбільш відомий в інтернетах. У дужках згадайте відомі прізвиська. Також, якщо людина або персонаж причетні до Фофудді, варто згадати його ім'я у ній, напр. (фоф. Ляксандр Рьігорьіч Святоколхозньій^{Путеноугодный}).

Енциклопедичні статті про меми

По-перше, ти маєш добре зрозуміти для себе що таке мем. Прочитай відповідну статтю і пам'ятай - це єдине правильне визначення цього терміну для ФМ і усі інші визначення будуть трактуватися як єресь.
Якщо ти зрозумів для себе що це є, тоді вперед - бери якийсь мем і описуй його. Статті про меми - ті статті, які самі по собі можуть не нести лулзів, просто пояснюючи сутність і походження мему. Але без лулзів також не обходиться - лулзи у статтю має принести сам мем. Якщо мем не містить лулзів, то це не мем, а ти - єретик. Читай статтю про мем і виправляйся. Хоча так, є і винятки. Але це не твоя стаття, повір мені.
Статті про меми - це саме ті статті, яким не потрібно багато тексту, суть може бути описана у двох-трьох абзацах і, можливо, картинках.

Стаття про щось інше

Як вже було сказано вище, писати ти можеш про все, що завгодно - про людей, істот, події чи наслідки, предмети, країни, etc., etc., etc., усе, що залишило свій слід у інтернеті, і що має достатню кількість Лулзів, Фактів і, за потребою, Драми. Цікаво те, що стаття може бути сповнена лулзами при майже повній відсутності фактів, але ж ніяк не навпаки — не забуваймо, ми — не Вікіпедія. Самі лише факти не цікавлять просту людину, яка вирішила почитати щось на Меморії. Її цікавить те, з чого можна посміятися, читаючи про таку серйозну людину, як Юлія Тимошенко, чи про таку серйозну подію, як Вибори президента України. Але і сповнюючи статтю лулзами не забувай про те, що ми — не Інциклопедія. Абсурд не є лулзом. Крім того, фактів у статті може бути зовсім трохи у порівнянні до лулзів, але вони все ж мають бути присутні. Це закон.

Щодо статті про москалів

Насправді мені дуже не хочеться про це писати, але ситуація склалася так, що ця проблема стала надто гостро. Цілком можливо, що після прочитання цього розділу у вас з'явиться думка про те, що автор цих слів — страшний русофіл, але повірте, це не так, просто те, про що далі буде йтися мова — страшний рак усього українського інтернету. отже, почнемо.
Усім нам відомо (кому невідомо - слухайте) про те, що більшість росіян ставиться до українців негативно. Усім відомо про те, що вони не сприймають, і навіть гірше того - не вірять у існування української мови. Так, це правда. Але зрозумійте - ви маєте право ненавидіти росіян, але ви не маєте права виливати свою ненависть на сторінки Меморії. Образа росіян - це не лулзи. Це - абсурдність. Біда багатьох у тому, що вони плутають лулзи з абсурдністю. Якщо ви виріши написати про те, що російська мова — діалект української, це абсурд, а не лулз. Якщо вас ображають такі статті про українську мову на деяких російських енциклопедіях, то приховайте свою образу і напишіть про те, як можна зловити лулзів з такої поведінки москалросіян. Стаття має бути написана творчьо і аж ніяк вона не моє бути написано через те, що "про нас таке пишуть - а ми про них таке напишемо". Росія НЕ МАЄ бути основною темою статей на Меморії. Якщо це вас не переконує, тоді послухайте ось що: що подумають ті самі москалі, коли побачать, що на сторінках української енциклопедії так багато згадується про них? Я вам скажу - вони подумають, що єдине, про що можуть розмовляти українці, це про Росію і її жителів. Власне, вони вже так вважають. Не будемо їх переконувати в іншому, але давайте хоча б просто хай це перестане бути правдою. Можливо я утопіст, але я вірю в те, що колись основна маса розмов в україномовному інтернеті буде на нормальні теми.

Чим кінчаєм?

Закінчення статті залижить від кожної конкретної статті, але є декілька елементів, які обов'язково мають бути присутні:

• Примітки — навіть якщо ти не використовував приміток, ніхто не може бути впевнений, що примітки не з'являться. Тому цей елемент має бути.
• Дивись також — внутрішні посилання на статті Меморії, які так чи інакше пов'язані з сабжем, або можуть зацікавити читача даної статті.
• Посилання — зовнішні посилання на інші ресурси, Вікіпедію, Інциклопедію або інше за потрібністю.
• Категорії — Найкраще, якщо іх дві. потрібні категорії ти можеш знайти у переліку категорій
  
  

При написанні статті використовуй Попередній перегляд, і найкраще буде створити статтю лише однією правкою. Пам'ятай, на ФМ є активні користувачі, які переглядають історію останніх правок, не засирай її їм.

Дрібнички

Технічна сторона редагування статті

Головне, що ти маєш знати для редагування статті - це вікі-розмітка.

Про плашечки

Плашки в нас теж є, і вони, як правило, сигналізують про те, що зі статтею щось не так, або все так, ще й як! Радимо вкладати їх в початок статті, перед усім контентом. Виключення - плашка {{Шаблон:Недопис}}. Вона має бути у кінці статті, щоб не бентежити читача. Надто багато плашок пихати забороно, їх має бути одна-дві. Насправді плашки майже завжди символізують про те, що у статті щось не так, і ніколи не поспішай ставити на статтю плашку {{Шаблон:Готова}} - ця плашка для насправді готових статей, які мають бути залочені від змін, а це привілей адмінства. Але краще за все коли у статті взагалі відсутні плашки, хоча тоді це навіть і не стаття, а якийсь інертний нейтральний погляд.

Зовнішні посилання і посилання взагалі

Перше, і я хочу сказати одразу - ми ненавидимо посилання прямо в тексті. ДЛЯ КОГО REFERENCES? ДЛЯ КОГО ПРИДУМАЛИ ЦЕЙ СРАНИЙ ТЕҐ REF? ДЛЯ КОГО, БЛЯДЬ? Всі посилання - пруфи, додаткова інформація, ще якась хуйня мусить бути у вигляді зносок і внизу! Виключення - на блоґи і спільноти в ЖЖ можна ставити посилання прямо в тексті, і для них в нас є навіть спеціальні шаблони. За все інше будете анально покарані, але не нами. Нами це б не так страшно виглядало...

Внутрішні посилання - це основа будь-якої енциклопедії, і вони мусять бути. Якщо ви проставляєте посилання на статтю, прослідкуйте, щоб воно було з Великої Букви. Так легше. Набагато. Вірте мені.

І ще раз про зноски, але текстові

Як на мене, текстові зноски - це дибілізм. Це схоже радше на груповий чЯт або війну правок, тому якщо вам є що сказати по сабжу - кажіть це без зноски прямим текстом у статтю. Не варто фапати на інструмент, який виконує трошки іншу роль, аніж почергове вкидання гівна на вентилятор одне одного. Якщо у тебе є коментарі до статті, то не забувай про те, що у кожної статті є спеціальний додаток - сторінка обговорення.

Закреслення

Закреслення виглядає так і має використовуватися ЛИШЕ для надання статті особливого стилю. Якщо ж ти вважаєш якусь думку неправильною, то просто зітри її і напиши свою. Пам'ятай, надзвичайно велика кількість закреслень і приміток дратує читачів.

Картинки

Це расово правильна картинка з тру-параметрами і не менш неоригінальним підписом, еге.

Текст без картинок - надзвичайно нудна річ. Пам'ятаєте як в дитинстві основним критерієм дікавості книги була присутність достатньої кількості картинок? Нічого не змінілося. Але й тут є декілька вимог:

Кожна ілюстрація має знаходитися справа, з атрибутом thumb і розміром 300 px, і підпис не забудьте, підпис! (якийсь цікавий і інформативний) Зліва від тексту картинка має розташуватися якщо вона має бути прив'язана до цієї частини тексту, а справа вже є одна. Картинки без підпису - все одно що секс в презервативі - неповноцінні! На практиці це виглядає приблизно так, як ви бачите справа.

Картинки не мають бути самотні без тексту. Якщо стаття вже скінчилася, а картинки - ні - це погано. Якщо картинок вже так багато, тисячі їх!, створи галерею.

Саме посилання на картинку варто розташовувати на початку розділу, щоб вона рівномірно виглядала поруч з текстом. Якщо картинка передбачається на початку статті, то логічно спочатку мусять йти плашки, потім цитати (якщо вони є), потім посилання на картинку(-и), а потім і сама стаття. Це буде виглядати красиво. Звісно, іноді ці правила порушуються, але вони порушуються, як правило, в "гарних статтях", а їм все можна!

Питання ідеологічні і стильові

Про стильовий копіпиздінґ

Дуже часто ми стаємо свідками того, як людина, начитавшись сусідського Луркомор'я, починає писати статті в його стилі. Хочеться одразу попередити - ми не є калькою російського проекту, і хоч і робимо одну й ту саму справу (про що буде десь там нижче), не варто робити нас подібними. Як ви вже помітили, українська мова набагато багатша як в лексиці, так і в стильовому плані, тому повийобуватись власним стилем тут не тільки не забороняється, а ще й заохочується. Експерименти (ну принаймні поки що) заохочуються теж, поспішайте! Кількість обмежена...

Тематичність

Взагалі, будь-який луркмор - це в першу чергу енциклопедія інтернет-мемів. Однак, до прикладу, російська версія давно вже так не вважає і гордо себе іменує "енциклопедією мережевого фольклору". Тобто в цілому як і там, в нас розглядається будь-яка людина/явище/подія, яка залишила слід в інтернетах. Ба навіть більше - ми надаємо людині можливість висловити альтернативну точку зору. Тобто саме в нас можна (звісно, під жорстким контролем і слідуванням правилам) висловити альтернативну точку зору на події. На тій же Вікіпедії ви такого зробити не зможете, хе! Тому користуйтесь можливістю, але обережно, бо банхаммер ще ніхто не відміняв, а один з адміністраторів дня прожити не може, щоб ним не помахати. Будьте уважні та обережні, не стійте біля краю платформи!

Як вже було сказано вище, стаття має бути написана якомога більш людською мовою. Не потрібно пояснювати один мем через інший, суть мему має зрозуміти навіть той, хто щойно підключився до інтернету і взагалі не розуміє ще, куди він потрапив? У статтях з драмою можливі такі лексичні елементи, які можуть підсилити драматичність сабжу, але до них немає єдиних вимог - щоб писати таке, ти маєш бути письменником, а ніхто не може виставляти вимоги справжньому письменнику. Ех, шкода що ти не письменник.

На цьому прикладі ми можемо бачити...

Дуже часто статтю необхідно проілюструвати якимсь яскравим прикладом. Наприклад, "типове мудило з цього питання" ітеде. Але не варто нам тут писати купу людей, яких можна віднести до мудил - по-перше, наступний перепис населення аж у 2011 році (а на календар дивитись інколи корисно), ну а по-друге, їжа (особливо вКонтакті) розбігається доволі швидко - закриває/видаляє сторінку і всьо, хуй що покажеш рядовому любителю пізнання. Тому вкидайте приклади потроху і так, щоб експонати не постраждали, бо заміну на нові уряд не фінансує.

Лурколексика

Вірите, я теж, коли начитався драматики і луркомор'я, почав у хвіст і в гриву юзати їхній сленг, але коли ти замість тексту бачиш одні посилання на інші статті і слова типу "бидло", "Піндосія", "ФГМ" і таке інше, тобі ніхуя не зрозуміло. А ми ж пишемо, нагадую, ЕНЦИКЛОПЕДІЮ, яку будуть читати нерозумні нуби, і таке нагромадження інформації змусить їх відіслати наш ресурс у дупу. Турбуйтесь про ближнього свого, най навіть він і Анонімус (нагадую, вони все пам'ятають). За надмірне зловживання лурколексикою статті автора будуть відправлятися в смітник без особливих церемоній, а при повторенні рецидиву буде застосовано покарання анального отвору автора шляхом сування туди банхаммера.

Матюки

З давніх давен матюки були способом привернути увагу молоді. Дієвим способом, треба відмітити. Саме тому раніше був таким популярним гурт Сєктор Ґаза, а зараз серед все тієї ж молоді таким популярним є стиль реп. Але ми з вами тут пишемо не для школярів (принайні ми в це віримо), тому викориснання dirty language має бути дуже фільтрованим. Під час прочитання статті не має виникати думки про те, що її писала дитина у хвилини, коли мама виходила з кімнати.
Ні, звичайно, матюки можеть бути присутні, але вони мають подаватися дозовано, і точно не можна скочуватися до рівня вуличного гопницького мовлення.

Ґ/Г

Так склалося, що серед нас є прихильники обох літер у словах, транслітерованих з англійської, російської чи будь-якої іншої мови. Насправді сучасний правопис досі не визначився з тим, що робити з новозапозиченими словами, тому тут діє просте правило:
Статті, першоджерельний автор яких використовує літеру Г, мають і в подальших редагуваннях містити літеру Г у суперечливих словах, а статті, автор яких використовує літеру Ґ - відповідно Ґ. Дєрьмократія, йопта.

Японізми

У статтях про аніме і не тьльки може бути потрібним використання японських слів і назв. Найкраще писати їх саме мунспіком, але з тієї причини, що не усі користувачі знають як це читати, краще використовувати паралельно написання кириличними чи римськими літерами. Усілякі Поліванови та Гепбьорни вигадали транскодинг японської мови на англійську та російську. Вони є єдиними офіційними науково погодженними авторитетами, тому ніхто вас не вб'є за їх використання (хоча від срачу також ніхто не застрахований), але більшість користувачів схиляється до так званої української транслітерації, яка ще не має наукового підгруннтя. Якщо коротко про основні її особливості - вона є кириличною на основі української, і відрізняється від Поліванова передачею звуків Shi і Ji, як Ші і Джі, а не Сі і Дзі. Це обумовлено більшою фонетичною різноманітнітністю української мови у порівнянні з російською.

ДАЛІ БУДЕ.