Інкубатор:Драма
- Чоловік гуляв багато, шлявся, де попало,
- i дружина все кричала: - Щоб тобі відпало!
- Докричалася таки. Хляпнуло з холоші
- те, чого ніде не купиш ні за які гроші.
- Став зразковим чоловік, шлятись i не дума,
- а дружина потихоньку бігає до кума.
- І тепер вже він, якщо десь про це узнає,
- - Щоб воно тобі відпало! - на весь двір горлає.
- Та дружину не беруть ніякі напасті,
- бо відомо - у жінок нічому відпасти.
- Сіренко Володимир. Сімейна драма. Замість епіграфа [1]
Драма колись
Драма своїми коренями сягає таких прадавніх часів, що годі й осягнути. Епічна поема, як правило, являла собою клясичну драму.
Визначна риса драми - тривалий затяжний перманентний конфлікт особи чи то з самим собою (внутрішня драма), чи з іншою особою (вона мене 4½ тижні вообше не помічає, ну то піду, і порежу сєбє вєни! †), а чи з групою осіб (такий я класний, а вони... -
- далі йде красномовна вичерпна характеристика, що супроводжується розіпльовуванням слиною, розбризькуванням рідинними лайнами, метанням разлічними мало-мальскі мєтабельними предметами, видираннями собі чуприни, чи розриваннями на грудях вишиванки в отсутствії тєльніка, бо кімоно дерти - то таки треба мати здоров'я). Список можна було би продовжити, але Ти! - молодий і неґлупий анон - усьо й так зрозумів вірно.
До оцих Ваших інтернетів
Очеретяні хащі. Ними чвалає Сімамура. На його звіряче обличчя сідають комарі і з насолодою п’ють самурайську кров.
Пагорб, на якому цвіте сікура і стовбичить Ісідзукурі. Ісідзукурі напружено дивиться в очерет. Раптом з боку, протилежного тому, в який дивиться Ісідзукурі, з’являється Сімамура. Сімамура підходить до Ісідзукурі ззаду і голосно кричить.
Сімамура. Ти приніс гроші?!!
Ісідзукурі спочатку лякається і хапається за меча, а згодом впізнає Сімамуру.
Ісідзукурі. Ось тримай.
Сімамура. Мало.
Ісідзукурі. Більше не дам.
Сімамура. Ти гімно, а не самурай. На, ось тобі!
Сімамура витягає меча і кидається на Ісідзукурі. Тривала бійка, під час якої Сімамурі вдалося заширяти мечем в живіт Ісідзукурі. Ісідзукурі падає, з сікури на нього меланхолійно осипаються квіточки.
Ісідзукуі. Добий мене, щоб не було конфузу.
Сімамура. Яке твоє останнє бажання?
Ісідзукурі. Вбий Бабайоту, я ж заплатив тобі за це.
Сімамура рішуче ширяє мечем в Ісідзукурі і витирає об його хакама закривавлене лезо. Сімамура. Це називається «заплатив»! Чотири рьо і дванадцять бу.
На екрані з’являються титри. З титрів капає кров: ЙОКО І САМУРАЇ Лесь Подерв’янський, він же Митець, співець ротом української епічної драми з лулзами (часом, ніде правди діти, бува на хуях)
З давніх давен помічено, що якщо когось пиздять, але цей хтось не Ти - чомусь бува смішно.
Якщо той хтось просто йшов і їбанувся в канаву - це, на крайняк, тупорила піндосівська комедія. але ще не драма. Драма - дивися вище - це довготривалий конфлікт. А отже, якщо Гамлета заширяли на сцені рапірою - йому болить, він помирає, але, помираючи
- Гамлет - видасть на-гора 20-хвилинний пронікновєнний монолог
- глядач примудриться хапонути лулзів.
І чим більше страждань на сцені, тим більше лулзів у залі. Це аксіома. Це закон жанру.
І щоб додати ще трохи реальної драми - звернімося ж до фахівців з питання, звернімося до Митця:
- Куди не кину оком стомленим -
- Кругом хуйня. Заябують мене
- Питання сучi. Що лучше: бездуховнiсть,
- Розпатлана самиця злоєбуча,
- Що верхи на скаженiм бугаї
- Шаленим чвалом мчить в пампасах предранкових
- У нiкуда; або духовнiсть смирна
- Що перстами, покрученими от поліартрiту,
- Показує нам, де дорога к храму. В храмi тiм
- Залiзо ржаве лежить у рiзних позах
- І гнила картопля. О, блядський смисл життя,
- Якщо ти єсть!
- Філін.
- Ти тоже розпиздівся на весь лiс, начальник.
- Ну просто романтiзмом повiяло
- І Байроном набзділо трохи.
- Що ж ти не пiшов в поети,
- А подавсь в шпiони?
- Власов.
- Справа в тому, mein lieber Совушка,
- Шо поети разлiчними стiхами
- Нам об’яснялі мір.
- Но основна задача в том i состоіт,
- Щоб мір цей пєрєдєлалі шпiони. - Павлік Морозов [2]
В інтернетах
За твердженням анона з Енциклопедії Драматики [3] (а анон ніколи не пиздить; ну, у всякому разі, рідко пиздить), доки потрапити в оці Ваші інтернети, драму - чи то на озброєння, чи то заради лулзів - узяли педерасти. Педерастам, воно, звичайно, більше треба, але й середньостатистичному гетеросексуалу трохи лишіть!
Так от. Мало не одразу з появою інтернетів з'явилися і лучезарні воїни, лицарі мишачого килимка, володарі, іспользующіє разлічниє жидабандеравскіє клавіатури - великі і люті Інтирнет бійці.
Інтирнет бійці - на те й Інтирнет бійці, щоби розпалити нєдюжинний срач з нічого, як кажуть браття мєньшиє наші москалі, "Зробити з мухи слона", і, поки ті, що не при ділах, врубаються в мазу, - досвічені пахани з інтирнет-бійців сидітимуть у затишних собі крісельцях з коліщатками, і ловитимуть лулзи.
Годі гадати, що підіймуть вони свої м'які дупи з отих кріселець, і випхнуть їх на вулицю, щоби причаститися драми УРЖ, але за 0,33 м від площини монітору, коли миска борщу гріє серце і розум, і цибулина зі шматком сала поряд - та ще в теплій хаті, та ще і з кавою запашною - отут можна пометати стріли, поґуркотіти громи, пострушувати етери!
І пішов баттхьорт, як брехня по селу! І, доки повитрушує напівсонний адмін павутиння з банхаммеру, - ох і понатішиться досвідчений інтирнет боєць з нуб'ячої драми!
Із фкантактє
(не беріть дурного в голову - народ шуткує; але, якщо спробувати сприймати "як є" - то, звичайно, Драма)
- 1. Бандерівців видумав німецький Генштаб. Із вдячності німцям та із ненависті до Росії, росіян і всього русского бандерівці видумали Адольфа Гітлера.
- 2. Перші бронежилети появились у Радянському Союзі і прикривали тіло лише ззаду. Бо бандерівці завжди стріляли в спину.
- 3. На Західній Україні радянські військові пересувались парами, зв`язуючись спина до спини. Це заважало ходити, але страхувало від бандерівців, які завжди стріляли в спину.
- 4. Бандерівців фінансували німці. Мельниківців теж фінансували німці, але через інший банк. Для відмивання бабла.
- 5. Бандерівці ніколи не воювали з німцями. На жаль, німці часто про це забували і воювали з бандерівцями. При цьому вони не повертались до бандерівців спинами, і відбувалась страшна різня.
- 6. Бандерівців активно підтримували сіоністи - люті вороги СРСР. Вони навіть прислали їм із Палестини два єврейські медичні батальйони.
- 7. Бандері настільки не давала спокою слава Гітлера, що він написав книгу "Моє визвольне змагання", де сформулював "остаточне вирішення польского питання" у "хрестовому поході на Волинь".
- 8. Кажуть, що Бандера сидів у польському концтаборі. Це неправда. Поляки просто охороняли його від агентів НКВД, бо ненавиділи Росію.
- 9. Кажуть, що Бандера сидів у німецькому концтаборі. Це неправда. Він лікував хвору підшлункову у режимному санаторії СС.
- 10. Бандерівці завжди люто нападали на пацифікаційні команди поляків і вирізали всіх ущент. Хто не знає, пацифікації - це акції польських пацифістів по встановленню дружби з іншими народами тогочасної Польщі.
- 11. Бандерівці завжди діяли у лісах, а на відкриті простори виходили тільки вночі. Вони боялися сонячного світла.
- 12. На Західній Україні діяли загони НКВД, замасковані під бандерівців. Але їх швидко розкривали: у енкаведистів руки були по лікоть в крові, а у справжніх бандерівців - по плечі.
- 13. Бандеру, як і Бабая, насправді видумали москалі для того, щоб лякати ним дітей. Діти настільки в нього повірили, що вони матеріалізувались. Тільки Бабай носив галіфе, мав вуса і курив люльку.
- 14. Бандерівці під страхом смерті заставляли гуцулів масово виготовляти карпатські килими, які далі відправлялись Гітлеру. Із усіх килимів він найбільше любив гризти саме карпатські.
- 15. Поляки насправді настільки любили волиняків, що почали масово надавати їм медичну допомогу і проводити обстеження. З массового взяття аналізів крові з безіменних пальців селян почалась Волинська різня. Тупі бандерівці і досі стверджують, що її розпочали поляки.
- 16. Бандера був не просто карликом із великою головою і червоними очима. Він був цирковим ліліпутом із Літаючого Цирку Ріхтгоффена.
- 17. Бандера не був українцем. Він був іспанцем. Але старанно це приховував.
- 18. Шухевич не був українцем. Він був одеським євреєм, і справжнє його прізвище - Шухерович. Саме він підтримував зв"язки бандерівців із сіоністами.
- 19. Адольф Гітлер був Провідником Берлінського Крайового Проводу ОУН.
- 20. Бандерівці розмножувались укусами. Людина, покусана бандерівцем, нічим не виявляла себе до повного місяця; тоді виходила надвір, казала "свій, до свого, по своє" і перекидалась бандерівцем в кожусі і з обрізом.
- 21. Таким-сяким порятунком від укусу бандерівця був тільки один варіант - укус чекіста. Люди, укушені чекістами, ставали стукачами. Уночі вони виходили в ліс і стукали по дереву морзянкою. Укушені бандерівцями стукачі просто умирали, і це давало підстави Православній Церкві(МП) їх відспівувати.
- 22. Бандерівські історики стверджують, що в УПА були навіть танк і літак. Це правда. Бандерівці взагалі любили красти все, що погано лежить.
- 23. Уніформу для УПА розробив Ґ'юґо Босс по особистій вказівці Розенберга.
- 24. Свій головний убір бандерівці називали "мазепинкою". Цим вони підкреслювали свою ненависть до Росії, росіян і взагалі усього русского.
- 25. Бандерівці не користувались власними іменами, а тільки псевдонімами. Ця кримінальна традиція легко пояснюється: усі бандерівці були злочинцями.
- 26. Бандерівці люто ненавиділи і жахливо вбивали польських професорів і радянських учительок. Войовниче бидло завжди агресивно ставиться до освіти.
- 27. Найжахливішим винаходом бандерівців була так звана "Просвіта" - агітаційно-пропагандистські гуртки сектантського типу, що задурманювали населення і прививали їм ненависть до Росії, росіян і усього русского. Саме для їхньої діяльності бандерівці придумали НЛП, 25-й кадр, інфразвук, п'ятихвилинки ненависті і греко-католицьку церкву.
- 28. Бандеру називали "провідником", бо до війни він ходив по електричках і перевіряв пасажирські квитки. Ось такий тупий був гумор у бандерівців.
- 29. Заступником Шухевича був американський шпигун Волтер Кук, нащадок того самого кровожерного пірата Джеймса Кука.
- 30. Бандерівці люто заздрили Гітлеру, бо у того було багато зручних бункерів. Тому вони рили собі бридкі вогкі землянки, у яких кишіли черви і миші. Бо бандерівці ніколи нічого не могли зробити належним чином.
- 31. Найлютіші і найкровожерніші бандерівці записувались у дивізію СС "Галичина". У ній служило бандерівців більше, ніж усіх інших разом взятих народів СРСР у німців.
- 32. Насправді бандерівських дивізій було п"ять: "Галичина", "Вільна Галичина", "Мертва Галичина", "Гітлерова Галичина" і "Вільна від москалів Галичина". Саме тому бандерівці умудрились одночасно звірствувати в різних куточках світу.
- 33. Червоно-чорний прапор бандерівці розшифровували як "кров москаля на вкраїнській землиці".
- 34. Символом бандерівців був тризуб. Неодмінним атрибутом всіх зборів бандерівців були поставлені вертикально вила-трійчата, на яких корчився живий росіянин.
- 35. По особистій вказівці Шпеєра бандерівцям постачали найсучаснішу німецьку зброю. З цього приводу Гіммлер зі Шпеєром посварився: внаслідок таких дій війська СС озброювались всяким дрантям тридцятирічної давнини.
- 36. Ісконно русскую "трьохлінійку" бандерівці називали "шестилінійкою". Річ у тім, що пробивні характеристики зброї бандерівці визначали наступним чином: ставили у шеренгу десять росіян і стріляли в них одною кулею. "шестилінійка" пробивала наскрізь шість росіян. А StG.44 називали "дев"ятилінійкою". Здогадайтесь, чому.
- 37. Бандерівці настільки ненавиділи все русскоє, що навіть повигадували якісь недолугі військові звання - "ройовий", "кущовий", "пасічний", "хутірний", "провідник". Заступник "провідника" називався "напівпровідником". А Гітлера бандерівці називали "Надпровідником".
- 38. Для посвячення у бандерівці кандидат повинен був привселюдно вбити і розчленувати росіянина. І випити його кров. Кажуть, що Гітлера посвячували тридцять два рази. За його власними проханнями.
- 39. Бандерівці настільки ненавиділи Росію, росіян і все русскоє, що носили "вишиванки" - перешиті ісконно русскіє косоворотки.
- 40. Якби бандерівців не було, їх слід було би вигадати. [4]
Підкляси драми
Драма може бути в самому широкому діапазоні: від "чи накохаймося ми знову в Україні на 52 мільйони" до понеділкової ранкової драми ТП після тривалих вихідних під загальним нестаріючим гаслом "всє мужикі казли". Хочемо ми того, а чи ні - з РЖ усе (а мо, й більш) переноситься в інтернети.
Систематизувати щось у цьому розмаїтті - дурна і невдячна справа.