Луцьк

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення

Ти можеш, не заіржавши, ґонорово так сказати: "Я - ЛУЧАНИН!"??
Значить ЛУЦЬК - ТВОЄ МІСТО!

{{#if: | [[Категорія:{{{cat}}}]] }}

N9yka Ljybov.JPG

Няў! Ця стаття переповнена любов’ю та обожнюванням. Якщо хочеш — додай ще!
Сюди кожен юзер може додати, ЩО САМЕ стало обєктом його любови

{{#if: | [[Категорія:{{{cat}}}]] }}

Ворота Того Самого замку
В дупі гілка,
морди сині
- Хлопці, відки??
- Ми з Волині

Луцьк - сумовите провінційне містечко з тролейбусами над річкою Стир.

Нині - крута столиця волиняків, центр будівництва БМВ - бойової машини Волині.

Назване на честь чи то якого лютого вождя дулібів Луки, а чи то малого шибздюка Луцька, що витягнув чужу бочку з того самого Стиру, а чи того, що цей же Стир огинає місто у дуже хитрожопій формі лука.

Мешканці міста звуться лучанами; мешканці краю - як Ти зрозумів, аноне, - волиняки.

Неформатна історія[ред.]

Копіпаста відсіль: myneformat [1]

Орфографію автора збережено більш, як наполовину. Так балакають волиняки. 
Хіба от тільки коми розставлено, ну і зовсім хуйню прибрано.

Якщо почитати розповіді істориків про місто, одразу розумієш: Луцьк - це Вам не село якесь забите! Різні просунуті в історії перці, яким можна довіряти, в один голос твердять: якщо уважно придивитись і принюхатись, можна знайти на території сучасного міста сліди людей епохи неоліту (VI – IV тис. до н. е.), тобто коли ще всі жили в кам’яному віці! А це вам не булька з носа!

Коли людям стало впадлу полювати на лосів, зубрів та інших диких сайгаків, збирати травки-ягідки, вони вирішили зайнятись землеробством. Ну, і скотарством заодно. І познаходили в районі Гнідави залишки всяких там землянок з купою розкиданих кам’яних знарядь праці, недопалків та іншої фігні. Якщо вірити дослідам Британських учених, то все лежало там ще з 5 тис. до РХ!

Початок будівництва міста. Перша згадка[ред.]

Ще народ поковбасився і зрозумів: пора Місто будувати.

Що його збудували, усі погоджуються, тільки от - коли - отут є тьорки.

Поляки (Ян Догуш) кажуть, що наче Луцьк заснували десь у 1000 р. і зробив це сам Вован Святославович (той, що на гривні намальований).

Наші з таким розкладами не згідні і твердять, що Луцьк побудували в X ст. Щоб те все перевірити, як ламанулися копати – і в районі Дмитріївського собору намацали культурний шар VII-VIII ст. Ну коню понятно, що то не 1000 рік!

Оскільки в ті часи всім було впадлу щось писати, то першу згадку про Луцьк маємо аж в 1085 р., так що нічого не лишається, як вважати його роком заснування - всі бОмаги на лІцо. Приблизно тоді, в X ст. Волинь приточили до Київської Русі, яко західний форпост держави.

Про назву[ред.]

Чьо так назвали Луцьк, насправді фіг поймеш. Ну найпоширеніша версія, що Стир якраз біля нашого міста завернувся дугою, а вона тоді в мєсном лексиконі “лукою” називалась, ось і назвали Лучеськ. А потім в лом було так багато букв писати і скоротили: Луцьк. І красіво і писати не задовбешся, як Дніпропер… Днітропет… Дніпропетровськ, вот!

З ХІІ ст. у луцьких пацанів з’явилась нова фішка: мочити кочівників, тому вони часто ходили в походи.

Князівство Галицько-Волинське[ред.]

А далі Київська Русь щось не сильно трималась і в результаті таких розкладів з’явилось Галицько-Волинське князівство. Ну і ясно, що Луцьк був майже самим центровим містом. Правда, тоді Володимир був крутіше, той, що Волинський.

У ті буремні роки луцькі князі вирішили собі нормальну хату замутити, зібрали пару бригад будівельників і давай будувати. І непростий, а суперукріплений, навколо вода Стира і річки Глушець (вічна їй пам’ять) – фіг пройдеш!

У ХІІІ ст. князь Мстислав Данилович, кажуть, вирішив - на місці, де був дерев’яний замок, нормальну хату забабахати.

І строїли вони, строїли, вже і литовські князі прийшли помагати, карочє в 1340 р построїли. Ну кльовий вийшов, прямо образєц будівництва того часу! А всі лаври собі забрав литовський князь Любарт (хто там того Мстислава пам’ятає, замок Любарта і всьо! Забули б чоловіка зовсім, добре, що ми нагадали ) Про замок почитаєте на інших сайтах, там висота башт, товщина, всі діла, а ми вернемося до наших баранів, тобто історії.

В ХІІІ ст. на Луцьк ламанулись монголо-татари з Батиєм (1240р.), литовці (1256р.), татари без Батия (1257 р.), карочє спокійно жити не давали.

Далі пробєл, мабуть все було тихо-мирно…

Магдебурзьке право[ред.]

В 1432 році Луцьку подарували Магдебурзьке право, прикольна штука, всьо що треба було від лучан – це захищати укріплення і замутити 3 ярмарки щороку. Ну ясно, народ розслабився, став жиріти і тут це побачили татари. Давай, думають, ми їх розкрутимо на бабло! І в 1453 р. - прийшла братва заволжських татар і всьо пограбила, потім в 1459 – кримських, ну і в 1500 -му вобщє бєзпредєл: орда спалила Луцьк нафіг! (а ви кажете всіх треба любити…)

Під Польщею[ред.]

Раптом якісь пацанчіки шось там почали ділили, і в чиюсь голову прийшла мисль: давайте-но приєднаємо Луцьк до Польщі! А зробили це в 1569 р., Люблінський сходняк був, унія по їхньому. Ну наші терпіли-терпіли, а потім як не замутять повстання Криштофа Косинського в 1593р. Да, там було серйозне мочілово…

В 1595 р. Северин Наливайко вирішив, що в Луцьку йому налиють, взяв і захопив місто. Навіщо – незрозуміло, питайте в істориків.

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення
Леся на тлі башти якогось стільникового оператора

Хмельницький з корєшами тусувалися біля Луцька, але з самим містом не було пов’язано важливих подій Визвольної війни.

В 1626 році лучани вирішили, що писати гусячим пером скучно, а поки прінтери придумають, довго чекати, – і зробили друкарню, яка сприяла більш активній двіжусі (громадсько-політичному життю)

Потім знову всьо переділили, перемішали, глянули – ага, а Луцьк вже під владою Російської імперії! Карочє, з 1795 р. зробили його повітовим центром Волинського намісництва, а потім подумали: щось не дуже круто звучить, і призначили центром Волинської губернії.

Ну далі всьо знову було тихо-мирно, до 1-ї світової. Тому сюди притусувала сім’я Косачів, щоб нормально пожити в кльовому місці. Хто не знає: Косачі – серйозна династія, одна лише Леся Українка чого варта. Ну і мама її, канєшно, Олена Пчілка.

1-а світова: Брусиловський прорив[ред.]

почитаєте в книжках. Це було сюди.

Після революції[ред.]

влада мінялась туди-сюди, так що ніхто толком і не пойняв, коли хто правив.

В 1920 р. прийшли поляки всіх розігнали і тусувалися в Луцьку до 1939, поки не віддали Волинь совєтам.

Війна[ред.]

Потім війна, багато що поруйнували кляті фашисти, але нічого, наші зібрались, дали їм перцю, потім вернулись і всьо відбудували, навіть кручє зробили!

Та сама БМВ, бойова машина Волині, "Луїза" камуфльована на тлі двора у волинському селі

Ну далі звичайний совєтскій бит, тільки в 70-х народ як почав розмножуватись. З 50 тисяч стало 200, прямо під сузір’ям Кролика ті роки пройшли, чи що?

1991[ред.]

В 1991 році прийшла незалежність. Місто люто зраділо, і стало дуже гарним. Нові окраси міста: фантастичний європейский супер-фонтан в центрі (без дельфінчиків), мегапідземний перехід від ЦУМа до Драмтеатру і суперперехід від вокзалу до автостанції!

Афтор - Gerodot Луцький -(с) - [2]

Ще[ред.]

Славиться тим, що у ньому є замок Любарта, з якого, за повір'ями тих, хто там ніколи не був, прокладено підземний хід аж до самого Києва (Львівське метро відпочиває).

Також у місті люто, упевнен і успішно працює автомобільний завод, який донедавна випускав труни на колесах.

Також славиться у колах, наближених до Святої Фофудьї, як місце дислокації гетто найсуворішого режиму для довічного ув'язнення руССкоязичного населення.


Визначні місця[ред.]

Як і у кожному солідному місті, у Луцьку є своя психлікарня (а точніше у колишньому селі Ліпіни). Така ж як на Фрунзе 103А у Києві, чи в Глевасі.

У місті протікає 3 річки: Стир та 2 її притоки: Сапалаївка (ще називають Сапарда) та Чорногузка. На берегах мальовничої Сапалаївки розташований Парк 900-річчя Луцька, поява якого стала початком кінця цієї річки. На даний час Сапалаївка заповнена викидами, фекаліями, трупами домашніх тварин більше, ніж повністю, і поступово стає болотом, яким вже давно стала тепер вже неіснуюча річка Глушець у тому ж Луцьку.

Інколи малеча забавляється тим, що лазить по хащах над Сапалаївкою.

Автор цих рядків був свідком кумедного випадку. Зібравшись у турпохід по джунглях Сапалаївки, один з моїх товаришів одягнув білі шкарпетки та кеди. Переступаючи з купини на купину, врешті він вступив у багно, і (о Боже!) не просто вступив, а по самі коліна. Після багаторазового прання ті шкарпетки все одно назавжди зберегли фіолетовий відтінок та неповторний запах застояних помиїв.

Річка Стир славиться своїми чорториями, які погубили досить багато лучан. Також колись на ній була баржа, але її затопили прямо у річці. [3]

В оцих Ваших інтернетах[ред.]