Українські цінності
Мабуть, ні про що більше не балакають українці, як от про українські цінності. При чому скрізь. І на семінарах науковців, і в бані, і за столом після 14-ї чарки. А от що саме - оті Ваші українські цінності - ніхто чомусь зформулювати не взявся.
Тому ми почнемо. Система така: цінність - розділ. А далі - патріоти, СТАВАЙ!
- Лєнту за лєнтою набої подавай
- Вкраїнський повстанче - в бою не відступай!
Зміст
Патріотизм[ред.]
Патріотизм - то є, як Ви усі знаєте, любов до Батьківщини, до батьківщини, до місця, де Ви народилися і виросли.
Себто: до Батьківщини = України, і до батьківщини = Сумщини, Черкащини, Рівненщини, Тьмутороканщини, Заліщиків і Позадуппя.
Україну люблять усі українці. Це факт, з яким не посперечаєшся.
Краще всього Україну любити з Чорончо, чи з Сіднея. Ну, на крайняк, з Нью-Йоркщини чи Техащини. При чому, чим далі Сідней, Невадщина чи Чорончо - тим більше й більше там українці люблять Україну.
Проте, на запитання: А чому би Вам не повернутися? Нині Україна - незалежна держава. Будете разом із нами будувати її економіку, добробут; любити на справах, якби... У відповідь як правило чуєш:
- - Я би ж радішчю, пжоте у мене в Чорончо є бензокольонка, петроль, розумієш?
- Розумію, не ідіот...
Працелюбність[ред.]
Усі українці, на відміну від ганебних москалів, - ну ТАК люблять працювати!!!
- Хата помазана
- Хата побілена
- Свині нагодовані
- Пшениця колоситься
- Трактор змащений
- Картопля (ну, часом, бульба, а часом мандебурка) - просапана-пропрашована!
У результаті чи то любові до сільської праці, чи то сталінсько-хрущовської політики з трудоднями і "нє пущать с калхозов!" - усі працьовиті українці у 1960-1970 рвонули до міста, де стали почесно називатися рагулями. Тепер лозунгом працьовитого українця став:
- Хай горять ті кляті буряки,
- Мамо, дайте гроші на книжки!
Результат ми бачимо сьогодні: Україна, яка годувала себе, вічно історично голодних москалів та інших кацапів, а заодно і пів-Європи з Африкою, завозить гречку з Китаю. Аноне, якщо Ти вчився у школі. Ану, згадай: ДЕ в Китаї росте гречка?
Працьовиті українці як лишень не називалися - і вуйками, і полішуками, і рагулями. Сільська праця перетворилася на тягар українця, на його ганьбу. Селянин НІКОЛИ не отримає в Україні статус вище, аніж бидло. І мешканці міст будуть дивитися на нього зверхньо і з презирством. Учорашній колгоспник - сьогодні офісний планктон - дивиться на свого односельця, як на лайно.
Саме за сільське походження біло-блакитні почали звати Ющенка Пасічником.
Презирство до селянина пре у нашого бомонду (що лишень вчора вимив ракотиці в міській ванній) і політикуму.
Націоналізм[ред.]
Націоналізм у нормальних людей - це нормальна любов нормальних людей до своєї нації, споріднено, як патріотизм - любов до своєї чи то держави, чи то малої батьківщини, про що написано вище.
У нас в Україні все як завжди переставлено з ніг на голову.
У нас "нацик" (він же "майдаун", він же "Бандерлог", він же "майданутий", він же "жидобандерівець") - це фашист; такий собі Чикатило, граф Дракула, у якого з кутка рота стікає цівка людської крові, в руках - тупа пилка "Дружба-2", якою він 15 хв. тому розпиляв беззахисного москаля, а за поясом - сокира із залишками москальських мізків.
У нас тисячі людей живуть в державі Україна, при цьому ненавидять цю державу на підсвідомому рівні, і в той же час моляться на сусідню Росію, як на воїна-визволителя, такого собі Георгія-Переможця, що вогняним мечем покарає ненависних бандерлогів.
Я завжди запитував у бандероненависників: "Люди. Подумайте. Ви вважаєте бандерівців тупими садистами, що пиляли москалів пилками і саджали дітей на вила. Чому в областях, де бандерівці (теоретично) творили свої страшні злочини - Волинь, Рівненщина, Тернопільщина, Львівщина, Івано-Франківщина - до цих ізвергів, нелюдів у людській подобі толерантне відношення, а там, де не ступала нога жодного бандерівця - Луганщина, Донеччина, Дніпропетровщина, Харківщина - готові бити тебе бейсбольною бітою чи арматуриною по голові за одне лише згадування імені будь-кого з українських націоналістів??"
Раисся - вперде!!
Мова солов'їна[ред.]
- Ми пишаємося тим, що наша мова, поряд з італійською, визнана світовими фахівцями однією з самих гармонійних і співочих у світі.
- Разом з тим ми
- серем у свою мову суржиком;
- вважаємо (слава Богу, не всі) її телячою мовою, мовою бидла;
- просто стидаємося розмовляти своєю мовою у громадських місцях - транспорті, театрах, клубах;
- аж бігом переходимо на російську, як тільки до нас нею звернулися - просто, щоб не напружувати того, хто звернувся російською (у нас, в Україні);
- один знайомий доцент сказав, що читає лекції російською, оскільки "в украинском языке нет, не существует всех необходимых терминов" - і все. І усім байдуже, що в російській теж немає цих термінів, бо те, що є - то мовні запозичення, з латини, німецької, французької, англійської - відкіля тільки! Але то все ісконно і канонічно!
Боголюбов, чи трішки про релігійні вірування[ред.]
Про те, що Ісус був гуцулом, спочатку розповідали анекдоти, а зараз абсолютно серйозно досліджують різні наукові уми.
В Україні основна релігія - православне християнство грецького (візантійського) канону.
Усі ми глибоко віруючі люди, визнаємо одне хрещення на відпущення гріхів, чекаємо воскресіння мертвих, і життя будучого віку, амінь [1].
- Проте...
- Православ'я - це від умовної лінії Володимир-Волинський - Костопіль (Рівненщина) - Радомишль (Житомирщина) - Димер (Київщина) - Остер (Чернігівщина) на південь. А от вище... А вище - вірять в Ісуса, Марію-Богородицю-Діву, Бабу-Ягу, Лєшого, Того, хто греблі рве, Того, хто в Скалі сидить, Потерчат, Пранців, Маўок і Няўок - при чому, у все це разом і невідривно одне від одного.
- Різні православні християни України асимілювали у своєму православ'ї безліч дохристиянських вірувань, що прийшли з далекого слов'янського минулого. Нині активно відроджується рідновірами, представниками Рун-Віри.
- В самому православ'ї не вщухає якась напримирима борня поміж УПЦ Московського та Київського патріархатів (відповідно УПЦ-МП та УПЦ-КП) [2]
- За роки незалежності в Україні як ніколи посилився тиск протестантських течій - від звичних уже за стільки років баптистів, п'ятидесятників, до всіляких сандеїв аделаджів, що дурять нашого брата, оббирають, як липку - куди тому тарасовому жидові з його шинком при дорозі?
Високий професіоналізм[ред.]
Дану цінність розглянемо на прикладах
- Української висококваліфікованої медицини
- Отже, щоб стати лікарем, треба
- поступити до медінституту - це коштує грошей, і немалих; ще в радянські часи знайомий вручив чиновнику ключі від новенької машини, щоб доця навчалася в Богомольця;
- за кожну сесію - заліки, іспити - башляй помалу!
- знайти престижне місце роботи - знову башляй.
Потім ми дивуємося, чому лікарі, якщо пацієнта привезли "поцієнт скорєє мьортв, чєм жив" - лікарі спочатку цікавляться, чи є кому за нього заплатити, при чому - одразу конкретну "мінімальну" суму, а потім підходять до клієнта - гроші треба відбити. А от - виживе - не виживе - то вже Божа справа...
- Грамотні освітяни
Нехай (як при доведенні теореми)
- Вам треба поступити у виш
- Ваші батьки - не депутати-бізнесмени (в Шевченка чи Богомольця грошей не вистачить)
- В КПІ - так Ви ж всю фізику прокурили за школою!
- В "ін'яз" - наступною за фізикою була прокурена книжка з англійської (німецької, іспанської - Вам видніше, що саме Ви курили за школою)
- Їздити в селі на тракторі чи сапати буряки Вам просто не хочеться.
Куди піти вчитися?
Правильно - збираємо не такі вже значні кошти, залишки непрокурених знань - і в Драгоманова!
Через чотири роки - бакалавр, ще рік - і висококваліфікований спеціаліст / магістр приходить у школу вчити дітей.
Одне "АЛЕ". Вчорашній трійочник так і вчити буде - адже грамотності у виші не навчають, а шкільна база - див. вище - прокурена поза школою. Фейл.
Ненависть до москалів[ред.]
- Почну з того, що ненависть ніколи не була цінністю. Лише любов.
Про ненависть до москалів реально говорити живому ще воякові УПА, до якого в хату вдерся москаль у формі НКВС, і з яким він вів непримиренну збройну боротьбу. Війна і ненависть, на жаль, завжди йдуть поряд.
Зовсім інша справа - нинішні інтирнет бійці - школота, якій тільки й дай на чому вимістити зайвий адреналін, виділений від надмірного тиску у спермосистемі.
- Приклад. Китай
Я по-доброму вклоняюся перед китайським народом.
- Не відкидаючи в цілому комуністичної ідеології, не порушивши власної економіки ні на метр, мільярд китайців впахував на благо Піднебесної як в її межах, так і за цими межами.
- Результат - китайці зайняли усі доступні і недоступні ніші світового ринку.
- Хто скаже: китайські товари неякісні? То все туфта. Китай клепає різні види товарів. Просто наші менагери закуповують те, що в Китаї дається на здачу, а нам пропонують, як самий "якісний" товар.
- Приклад 2. Україна.
- Чудовий танк "Оплот-М" продали як не туркам, то пакистанцям, знову поклавши не одну тисячу до кишень чиновників.
- При цьому в самому українському війську немає протитанкових засобів, що вражають Оплот-М надійно і безпечно. Це бізнес по-українськи.
- Питання.
Шановні! Не дай Бог, звичайно, як припре воювати - хто буде на Вашому боці, а хто - на боці Вашого ворога?
- Хочеться вірити
- Що Росія збавиться від вірусу великодержавності і шовінізму
- Що відносини з нею в майбутньому стануть, як з рівноправним братом (чи сестрою), а не з позиції наглядач-раб чи дресирувальник - дресирована мавпа
- Що московити відмовляться від своїх претензій на Старшого брата, Третій Рим, і стануть дружніми адекватними сусідами, а не пихатими "імперцями"
- Що разом з московитами ми не лише вип'ємо не одну чарку, а й молитимемося одному Богу, і збудуємо один рівноправний союз слов'янських народів, в якому однаково гарно розвиватимуться незалежні держави - сестри.
Українські жінки[ред.]
Здавна в Україні шанувалася Мати - Берегиня
Чому ж - хотілося б запитати - наші Берегині роз'їхалися по усьому білому світі, виходять заміж за негрів-арабів-турків-китайців, обслуговують гареми-борделі-ВІП-супроводи де тільки?
Емансипація, усілякі там Клари Цеткін, Рози Люксембург, Олександри Коллонтай і Рози Землячки добряче розкурвили нашу прекрасну половину. Тепер маємо те, що маємо.
Від того, звичайно, наші жінки не стають менш ціннісними, про що не забув нагадати навіть Президент. Коротше, коли українські жінки весною починають роздягатися - то таки є на що подивитись!
У цій Вікі[ред.]
- Дещо інше [3]
Ще в інтернетах[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Закінчення однієї з основних молитов Православ'я "Вірую"
- ↑
*Знайомий священник УПЦ-МП, почувши, що охрещений у КП, порадив "перехреститися"
*У лаврах та інших святинях УПЦ-МП християн - прибічників УПЦ-КП - не допускають до прийняття християнських таїнств, хоча хрещення різноманітних баптистів-п'ятидисятників визнають, як канонічні
*Українська мова не визнається УПЦ-МП як канонічна для здійснення молитов, а лише для світського спілкування, не зважаючи, що на день П'ятидесятниці Ісус дав через Духа Святого апостолам здатність розуміти і розмовляти саме тими мовами, якими говорять народи, що їм неслося Євангіліє
*Усім байдуже, що "канонічною" РПЦ-МП зробив абсолютний атеїст, цар Петро І, чисто по-імперськи відділивши церкву від Візантійської; при цьому єпіскопи були призначені царем, і "рукопоклали" одні одних
*Гроші від прихожан УПЦ-МП йдуть для підтримки московських господарів; Москва ж, у свою чергу, пропагандує, фінансує і підтримує "канонічную церковь", бо то є її п'ята колона в Україні - ↑ Трішки Куркізму у сприйнятті сабжу
