Користувач:Usik64/Куркодзьоб звичайний

Дана стаття стосується безпосередньо Курки Що саме стосується Курки - читай за текстом

Обговорення цієї статті наповнене Курками трохи менше, як повністю; 
але діставля ніц нітрохи не менше

Тутка буде хвайна ссаття про куркодзьоба.

Скидайте матеріали, з миру по нитці - курці лоток яєць.

Мир по нитці - Анонімус - десь по сошейці Самбір-Радехів поруч магазину водомийних порохотягів

Епіграф

Маленька реклЯмка Курки

Курці не завадить

Отаман Вочевидячки

Анонімус доставляє

А чи старынкі гераїчнай біяграхвыї

Багатьох вже дістала упоротість та школярство цього ракового неймфага що на драматиці, що на учані.

Моя система фейків - непробивна. "Курка" 

Ми вирішили більш детально ознайомитись з Куркою УРЖ. Тому почнем.

КлЮб

Дитинство

Народився і виріс наш поцієнт у с.Требухів що біля Броварів. Звідси у юного Максимка збереглась таємнича любов до кур.

У кількох метрах від будинку комуністи, бля!, збудували морг проходить колія по якій цілодобово гуркочуть потяги. Звідси, можливо, схильність до римування різного непотребу.-під стук коліс так сказать.

Потім було навчання в броварській школі №4 (тепер Гімназія ім. С. Олійника )

Отрочєство

У школі Максимко був омегою. Ніким не зрозумілий дивак жив в світі курей і мріяв про філологію. Однокласники озиваються про нього як про людину неконтактну, що ссялася ночами з труднощами в спілкуванні.

Тому в інтернеті намагався бути альфою.

ЮнНость

Пробував поступити в Київський національний лінгвістичний університет на філологію - (729.6 балів) та зафейлив і зненавидів сьогоднішній правопис.

Саме тоді, він, розчарований в сучасній лінгвістиці, вирішив створити власну кукромоЎу.

Ў ацых Ваших Ынтырнетах

Мноґопсєвдіє, чи

" а я мілаґа узинаю па паходикє"

Підписується в інтернетах переважно

• Амсціслаў Ліцьвін,
• Dadko burak,
• Курка ААлямб.

Зареєстрований на півтора десятках поетичних сайтів, та ў львівському метрополітені клЮбі акваріумістики.

Цитувати його повний пиздець творчість у повному обсязі не будем , кому цікаво хай гуглить **Антафракт** [1]

Якщо зовсім ліньки луркати - ну, тоді окремі статті - вважаючи на високохуjдожній штиль пейсатєля, одразу розумієш:

Who is хуj

• Пиздець намбер 1 - у цьому пиздеці афтор азнакамліває нас з Історіями_про_курей_і_без_них

• Пиздець намбер 2 - епічний пиздець, з якого нєразумний ньюфаггот дізнається, накінець, хто такий Левко, і як йому так ловко вдалося їпати гусаків

• Пиздець намбер 3 - ряд нарисів - мануалок, у тому числі посібник для тупих бєларусав кабы яны сваю мову вывчалі

Лоток перший

Деймос дивиться на Вас, Курко, як на Пиздець всіх сподівань. Ведіть себе чемно. Ніяких прутнів до рота не домальовуйте - згода?

• Срач/Індивідуальний/Зразок лютий 2011‎. Курко, нічого особистого. Навіть цю ссаттю розпочав не я - чесно, бачить Біг.

• Як Ви писали: "В срачах народжується істина"? Ну, гадаю, істину ми відшукаємо, як би довго вона не народжувалася.

• До речі - Деймос - Ваш ліпший друг - зробив на ФМ Справжній Куркоадаптований Інкубатор [2], випередивши Вас навіть у цьому. Отакої! Переймайте передовий досвід куркодзьобства! Хардкор форева!

У творчості Ґероя

Куркоепос

Десь у дальнім краю
На низемних долинах,
Де гуля москалина,
Й гаде землю свою -
Є людина, велика людина,
Що довела хоробрість в бою.
Небезпека постійно чекає на нього
З-за дерев, і з води - бо москальське усе;
Кожен раз ту нелегку дорогу,
Він долає, ще й ворога б'є.
О, славен мужній лицар благочестий,
В своїм загоні, що і пан і голова.
Гіри гуцульщини далеко, та наш месник
Коли б не йшов: чи осьні, чи зима,
Герой завжди відважний та рішучий!
... От знову йде, в мішку з вухами москаля
Все мріє, як гуцульськає земля
Уславить: Чим вояка не блискучий?

Твір написано тонким ліриком, і розміщено на розсуд удячному читачеві ОТУТ

Народ у відповідь

Файл:ФФ9.jpg

Тут кожен користувач може написати, що він думає з приводу...

Десь в мережі етерів, де давно не гуля москалина:

Что ім дєлать? Язик у хохлов вєдь нє тот…

Є людина ― велика і славна людина

А не рак, не гівно - аутист, і не йобаний скот

Тут Ясон, проповзаючи повз вже давненько,

Йом скрижалі вручив. Бо ж – либонь, поспішав десь мабуть

І тепер не докличецця рідня ненька

Бо борня лиш трива ― у бою лишень праведна путь.

Шо в скрижалях отих – вуйку, досі не видко ні разу

Лиш зненавидів наш інтирнетний вояк

Всю москальсько - школоцьку бидляцьку гівняну заразу

Та – біда – шось не бореться ґета ніяк

Як мудрєйший Ясон, що ганебну Медузу-Ґарґову

Пиздив мовчки, в щита заглянувши лиш раз

У Радехові Він – лол - вивчав не лишень куркамоўу

А й лайнову борню, як писать на стєнє «підараз»

Як на Ґ починать мав нє кожнєє слово…

Нєх вас коні заграли – скаже, й знову вже ворога бить

Скрипник-батько, до тебе лиш знову і знову!

Прямо з оХВісу будьмо кацапа гнобить.

Як балакать по-людськи з тобов променисто

Цей вояка захоче – то зразу підпишецця вмить

Коли ж «хую дурний ти» - тоді анонімус він чистий

І нічо не їбе, не колише, не ґра, не горить

І в криївку назад – чуть потролив і досить

Позайобував трошки – і все, і хана , і пиздець

Чим вояка не гожий? Навіщо флюдросить?

УРЖ він ніхто – ну а ТУТ він інтИрнет-боєць!!!